ТОП-3 книги від викладачів ЗНУ: поради студентам журфаку

У перервах між парами та перескладаннями студентів викладачі ЗНУ факультету журналістики іноді знаходять час і на те, щоб почитати цікаві літературні новинки. Тож, ми вирішили дізнатися, які 3 книжки вони порадили б студентам журфаку.  

Костюк Віктор Володимирович

Якщо говорити студентам – журналістам, то я би радив такі книги, які написані або людьми пов’язаним із журналістикою, або книги на такі теми, які, як на мене, дуже актуальні для журналістів.

Перша книга – Оксани Забужко «І знову я влізаю в танк». Це велика збірка публіцистичних творів, на перший погляд — дивна назва, але книга насправді присвячена темі інформаційної агресії, інформаційної безпеки, а назва «І знову я влізаю в танк» тому, що авторка, як представник цього інформаційно-культурного «фронту», змушена протистояти інформаційній агресії, зокрема в журналістиці, публіцистиці, художній літературі.

Друга книга, «Школа майбутнього» Кена Робінсона та Лу Ароніка, присвячена проблемі освіти, питанню, якою повинна бути сучасна школа, і загально освітня, і вища? Чому ця книжка актуальна? Тому, що зараз говорять про нову програму «Нова українська школа», над реалізацією якої починають роботу з 1 вересня, зараз йде процедура перепідготовки вчителів. При тому, що я людина з 36-річним педагогічним стажем, є деякі речі в книжці, які для мене — парадоксальні. «Школа майбутнього» написана дивакувато, це якісь такі невеличкі підрозділи, аналіз певних ситуацій в тій чи іншій школі або країні. Наприклад, про роботу з дітьми різних соціальних категорій, специфіку спілкування педагога і вихованців, які пріоритети мусять бути в освітній діяльності. Читаючи ці історії, по-перше, диву даєшся, як ти до цього не міг сам додуматись, і по-друге, дивуешся, як все це, виявляється, просто вирішується.

Третя книга – «Ворошиловград» Сергія Жадана , я придбав цю книгу та обов’язково прочитаю, зараз дуже багато розмов про неї. Кажуть, що вже почали фільм екранізувати, Сергій Жадан дуже часто інтерв’ю дає з цього приводу.

Отакі от три книги: та, що вже прочитав, та, що читаю зараз, і та, що буду читати найближчим часом.

Любченко Юлія Валеріївна

«Дім для дома» Вікторії Амеліної — це книга, яка  змушує замислитись над тим, де наша домівка? Там, де людина знаходиться фізично, чи там, де їй добре? На ці та інші питання філософськи відповідає пес Домінік, через історію якого зображено життя родини, де він мешкає, та життя Львова в роки перебудови. Дуже спокійний, філософський, іноді кумедний роман.

Книга «Вбити дракона. Українські революці» Катажини Квятковської-Москалевич  особливо буде корисною для студентів-журналістів. По-перше, це — збірка художніх репортажів, а по-друге, в ній йдеться про ті важливі події в Україні, які ми переживали з 2004 року. Наче, це всім відомі історії про політику, протести, медіа, конкретних людей, але вони постають через сторонній погляд польської журналістки. Дуже ретроспективно і документально.

«Тім Талер, або проданий сміх» Джеймса Крюса  — книга, яка написана у минулому столітті і стала класикою дитячої літератури, здатна і сьогодні вразити читачів різного віку. Вічна тема протистояння багатства і людських цінностей, по-моєму, сьогодні як ніколи актуальна особливо для молодих людей.

Чабаненко Мирослава Вікторівна

Студентам рекомендую прочитати книгу, яка свого часу справила на мене враження, — «Посіви Пандори» відомого генетика Спенсера Велза. Вона багато чого пояснює про те, куди крокує людство, і як треба ставитись до особливостей нашої цивілізації.

Нещодавно купувала «Новини пласкої Землі» Ніка Дейвіса. Брала для роботи, дещо використовую на заняттях. Це книга про британську та світову журналістику. Багато прикладів різних робочих ситуацій у відомих ЗМІ.

А остання книга, яку я собі купила — в інтернет-магазині в чорну п’ятницю, коли був розпродаж, — «Як ніколи не помилятися» Джордана Елленберга. Поступово читаю, але навіть до половини не дібралася, книга дуже велика — 407 сторінок дрібним шрифтом. Але видання унікальне. Це не просто якісь поради психологічного характеру, а розповідь викладача математики про силу математичного мислення, про те, як воно може допомагати в буденному житті. Не знаю, чому мене, гуманітарія, зацікавив цей твір. Мабуть тому, що навколо нас тепер багато «цифри», життя стало цифровим.

Кондрико Анастасія Андріївна

Я є поціновувачем сучасної україномовної літератури, що має національно-історичний контекст. Адже, по-перше  наші автори творчо підходять до традиційних жанрів та вигадують заплутані й інтригуючи сюжети. По-друге,  через призму конкретної людської долі презентується ціла епоха з її характерними особливостями. А, по-третє, україномовна література збагачує лексичний запас та урізноманітнює мовлення.

Раджу почитати найближчим часом  роман Марії Матіос «Солодка Даруся«, де автор змалювала три драми жінки, трагічну долю якої визначила радянська ідеологія; роман Володимира Лиса «Століття Якова», де у біографічній формі описується перебіг життя волинянина Якова Меха на тлі боротьби з імперіями та режимами ХХ століття (нагадує «Марію» Уласа Самчука); європейський бестселлер Джаннет Уолс та Родриго Коррал «Замок зі скла», це автобіографія американської журналістки, що відчула на собі дивні методи виховання своїх багатодітних батьків… Не буду розкривати всі карти! Це чудовий приклад сучасної світової художньої літератури, бо крім знайомства з творчістю українських авторів, варто звертати увагу і на іноземні якісні книжки!

Усманова Олена Вікторівна

Жанрова палітра моїх вподобань – різноманітна. Нещодавно перечитувала малу прозу Оксани Забужко: «Сестро, сестро», «Дівчатка», «Казка про калинову сопілку». Останній твір – це повість про трагедію українського роду, історію народного побуту, взаємини батьків та дітей, світ, в якому є Добро і Зло, Правда і Кривда. Цінності, які, на жаль, сьогодні втрачаються, принципи народної моралі, духовний світ українців – основні проблеми, які порушує письменниця у своєму творі. Гадаю, такого роду твори мають читати сьогодні, аби убезпечити себе від необачних кроків та вчинків, цінувати родинні стосунки, не вдаватися до тієї бездуховності, яку описує авторка.

Художні твори Львівського письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, Романа Федоріва також стали об’єктом моєї уваги. Художньо утверджуючи ідею єдності, духовної естафети поколінь, аби пояснити сучасне, автор вдається до опису минулого, прагне знайти витоки нашого повсякдення, моральні засади в історико-психологічному романі «Палиця для прокажених». Нелегку тему обрав автор. На тлі визвольної повстанської боротьби в сорокових роках й у пізніші часи «соціалістичного будівництва» розгортається трагедія людини, яка зрадила саму себе й опинилась у клоаці новітніх злочинів, звідки нема виходу. Основною проблемою твору є філософія та психологія зради, її наслідки та причини. Роман є певною настановою, своєрідною порадою не робити невиважених вчинків, бути уважними до тих, хто поруч. Через призму зображення трагедії однієї людини автор дав можливість побачити трагедію всього народу, закликав до пильності, до звільнення від отрути, до віри і прощення.

А ще мене дуже приваблює дитяча література. Перед тим, як дати своєму синові книгу для читання, обов’язково попередньо прочитаю її сама. Якщо вона мене зацікавить – пропоную своїй малечі. Твори Андрія Усачова «Умная собачка Соня», Всеволода Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі»  – це цікаві історії про веселі та дотепні пригоди тварин, які автори підкріплюють ще й яскравими ілюстраціями і гумором. 

Вероніка КОСА

Владислава ХОМУТОВА