Українські соцмережі: гонитва за вітчизняним продуктом

Соцмережі вже багато років тому встигли стати невід’ємною складовою життя людей, і українці, звісно, не виняток. Так історично склалось, що ми користуємось переважно іноземними мережами, російськими чи розробленими у Сполучених Штатах. Проте намагання створити власний продукт такого типу в Україні, зусиллями українських програмістів, були і досі продовжують виникати.

Основним каталізатором для цього стала заборона «ВКонтакті» навесні 2017 року: різноманітні вітчизняні альтернативи почали з’являтись, як гриби після дощу. Ось список українських соцмереж, які є найбільш запитуваними в пошуковику.

Це далеко не повний список. Деякі з них – буквально «новонароджені», інші ж існують майже десяток років, проте жодна не набула серед населення великої популярності. Найімовірніше, причиною фейлу стало те, що українські мережі фактично не пропонують користувачам нічого нового, вони переважно стали калькою зі «Вконтакті» та «Facebook», як за функціоналом, так і за зовнішнім дизайном.

Враховуючи це, останнім часом розробники почали звертати більше уваги на надання своїм дітищам оригінальних та корисних функцій і призначень. Наприклад, мережа «Жителі» розрахована на кооперування мешканців певних будинків, вулиць та міст не просто заради спілкування, а й задля вирішення житлово-комунальних проблем. А проект «Nimses» пропонує перетворювати час на гроші: отримувати «німи» за кожну хвилину життя після реєстрації в мережі, щоб потім купувати за них право на публікацію постів чи навіть реальні товари. А ще тут можна побачити пости лише тих користувачів, що зараз знаходяться не далі як за два кілометри від тебе – це має сприяти популяризації реальних знайомств.

Стали утворюватись також, приміром, бізнесові соцмережі  — спроби запустити реально популярний та прибутковий сайт для спілкування перетворились на справжні перегони.

Нам же, користувачам, лишається спостерігати, бути в курсі оновлень та обирати те, що нам до вподоби.

Марія ОСТАПЕНКО