Утилізація батарейок в Україні та Запоріжжі: питання денне

Чим небезпечні використані батарейки для природи?

Згідно з дослідженнями вчених, встановлено, що навіть однієї батарейки формату АА (пальчикової) достатньо аби забруднити територію від 10-15 квадратних метрів. Це пов’язано з неправильною їх утилізацією, адже здебільшого використані батарейки відправляються у смітник, а це робити категорично заборонено. Про це також свідчить знак з перекресленим сміттєвим контейнером, зображений на батарейках.

Батарейки та лампи з використанням ртуті, нарівні з розбитими градусниками, становлять групу найбільш шкідливих та небезпечних відходів, тому в звичайні сміттєві контейнери викидати їх не можна. У ряді інших держав для таких відходів існують спеціальні контейнери, звідки сміття вивозять на утилізацію, але в

Запоріжжі поки роздільний збір відходів проводиться лише в рамках експериментів і не отримав широкого розповсюдження.

Основні речовини, що містяться в акумуляторних батарейках та небезпечні процеси:

• Свинець — один із найшкідливіших металів. Він сам і його сполуки токсичні, при гострому отруєнні, ви відчуєте сильні болі в животі і суглобах. Має властивість накопичуватися в нирках і кістках поступово руйнуючи їх.
• Кадмій — ще один отруйний метал. Також, як і свинець дуже токсичний. При його отруєння можливі судоми, провокує розвиток раку.
• Ртуть — про неї і говорити нема чого. Всі з дитинства налякані цією речовиною, адже, коли дітям ставлять градусник, то нагадують не вронити його, адже тоді розсипеться шкідлива ртуть. Дійсно, концентрація парів ртуті сильно впливають на стан мозку, печінки, нирок  і нервової системи.

Корозія значно пришвидшує руйнування металевого покриття батарейки, спричиняючи швидке розповсюдження шкідливих речовин в ґрунті, далі в ґрунтових водах і в кінцевому результаті – в організмі людини. Але такого забруднення можна досягти не лише через неправильну утилізацію пальчикових батарейок, а й акумуляторів для смартфонів та іншої техніки.

Небезпечним для природи також є спалювання акумуляторів, адже таким чином отруйні речовини потрапляють в атмосферу разом з димом. Спалювати акумулятори заборонено.

Європейський приклад

В європейських країнах давно вирішена проблема переробки батарейок та на високому рівні налагоджено систему їх збирання для подальшої утилізацїї. Показником рівня відповідальності цих держав також можна вважати те, що частка коштів, витрачених на переробку батарейок, вже закладена в вартість нової. Населення цих країн обізнано в правилах сортування батарейок та з легкістю може їх позбутися в будь-якому місці, адже пункти їх прийому можна зустріти практично всюди.

Цікавою є практика «мотивування» людей правильно позбавлятися батарейок. Вона виявляється в системі знижок на нові батарейки при здачі старих. Лідером серед таких країн залишається Німеччина, де на переробку відправляється близько 90% батарейок, інша частка залишається на збереження.

Українські реалії

В Україні наразі відсутній відрегульований процес збору та утилізації відпрацьованих акумуляторів. Єдиний в Україні завод з переробки батарейок (виробнича лінія «Аргентум» у Львові) припинив кустарну утилізацію. Для повноцінної діяльності по утилізації підприємству не вистачило потужностей і технологій.

Наразі основними збирачами використаних батарейок є волонтерські або приватні організації. Офіційних органів, які б займались цим питанням, на жаль, немає.

В Україні діє аматорський проект з утилізації батарейок «Батарейки, здавайтесь!». Його ініціаторами стали група ІТ-спеціалістів, небайдужих до питання та прагнучих принести користь своїй країні.

«За декілька років з невеличкої ініціативи в Дніпрі ми виросли до національних масштабів – в нашу мережу входило 1500 пунктів прийому батарейок в усіх областях України. В 2017 році ми припинили збільшувати кількість пунктів та змістили наш фокус на те, щоб добитись переробки зібраних батарейок. Основним завданням нашої команди стало зробити реформу, в рамках якої імпортери батарейок будуть фінансувати переробку батарейок із прибутків, отриманих з продажу нових батарейок. Саме так це працює у Європі. Восени 2018 року ми прийняли складне рішення — піти від волонтерського збору батарейок та перевести збір у компанії, які зможуть покрити вартість переробки. Для цього запустили сервіс «Коробочки». Відтепер відповідальні компанії можуть збирати батарейки з гарантованою переробкою та внеском на реформу», — розказують організатори.

За даними організації на 14 лютого 2019 року в Україні 35 компаній, серед яких —  ASUS, Work.ua, ProCredit Bank,  збирають батарейки з гарантованою переробкою та фінансують реформу в Україні. Детальніше: http://batareiky.in.ua/post/chomu-vzhe-35-kompaniy-vstanovili-u-sebe-korobochki-vid-dlya-zboru-batareyok-vid-batareyki-zdavaytesya

Мережа магазинів АТБ наразі має встановлені бокси для використаних батарейок, але такий спосіб допомагає зібрати лише 10% всього об’єму батарейок, які АТБ завозять до України. Як бачимо, більшість використаних батарейок потрапляють в природу, тим самим забруднюючи її. Мережа АТБ відповідає тільки за збирання та зберігання батарейок. Зараз в Україні неможливо переробити всі зібрані батарейки, адже для цього немає спеціальних заводів та фінансування. Але у «Батарейки,
здавайтесь!» мають план, спрямований на вирішення цієї проблеми. «Ми запрошуємо АТБ приєднатися до асоціації імпортерів батарейок та включити утилізаційний збір у вартість своїх батарейок (10-17 копійок в одній батарейці). Ці гроші будуть іти не в абстрактну «державу». Разом із іншими компаніями-імпортерами ми створюємо прозору некомерційну організацію, яка буде профільно займатись вирішенням питання збору та переробки батарейок в Україні», — пропонують учасники проекту.

Де в Запоріжжі приймають використані батарейки?

У Запоріжжі налічується 23 пункти збору батарейок. Для зручності городян створили інтерактивну карту, на якій позначено пункти в кожному районі міста. До речі на карті відзначено пункти прийому не тільки батарейок, а й скла, металобрухту, макулатури, ламп та інших видів відходів.

Ліна ЄФИМЕНКО