Важливість фільтрування інформації у воєнний час

   “Дайте мені засоби масової інформації, і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней” — ці слова приписують найвідомішому пропагандисту в світі Паулю Йозефу Геббельсу. І дійсно, не варто недооцінювати роль пропаганди на становлення будь якого суспільства. Тим більш у час усіляких гаджетів, коли майже вся інформація, яку ми отримуємо про навколишній світ та оточення, більше не доходить до нас від живого спілкування людини з людиною, а лише та, яку нам демонструють. У кав`ярнях, на зупинках, у транспорті, на роботі — скрізь люди сидять слухаючи, або вглядаючись у свої “джерела інформації”. І хоча ми звісно ж віримо у чесність та незаангажованість наших ЗМІ, не треба забувати, що зробив рейхсляйтер з питань пропаганди Німеччини зі свідомістю німців, які також не ставили під сумнів, у 30-тих роках минулого століття, більшою мірою за допомогою тогочасних ЗМІ. Ні вони, ні мирне населення нинішньої країни агресора також не вважало що їх дурять, або що на них впливають пропагандою задля формування у них ”правильної” точки зору. Не вміючи фільтрувати інформацію вони піддалися, а деякі продовжують піддаватися впливу пропаганди, котра висвітлює події завуальовано. І наївно вважати, що вона ”десь там”, ”у нас пропаганди бути не може”. А тому, в  цей складний для країни час, ми повинні як ніколи вміти розрізняти правдиву та всебічно освітлену інформацію, отримувати не тільки ту, що нам “видали”, а і вміти знаходити приховану та перевіряти її,  як мінімум щоб не повторювати помилок інших, а максимум – чітко розуміти, що насправді коїться навколо .

   Що необхідно знати перед отриманням інформації? По-перше, це те, що під час війни нема абсолютно правдивої інформації ні в кого. І якщо навіть у офіційних представництв інколи можуть бути не повністю достовірні данні (різка зміна обстановки на фронті, стратегічна необхідність у замовчуванні, тощо),то що можна казати про засоби масової інформації? Які обмежені мінімум законом. Наприклад, ст.114-2 КК  України, через не уточнення термінології, можна інкримінувати майже будь-якому матеріалу на воєнну тематику. Окрім цього, на просторах інтернету ведуть свою діяльність не мала кількість проросійських блогерів, сайтів, груп у соц мережах, котрі видають абсолютно неправдиву інформацію за достовірну, інколи під виглядом проукраїнської позиції. Нажаль є і такі, хто видає контент патріотичного характеру не перевіривши достовірність, або навмисне перекручуючи факти в угоду сенсаційності матеріалу, тим самим дискредитуючи в цілому подачу інформації про ситуацію в Україні. Так у статті Deutcshe Welle  “Перевірка фактів: чому ці військові досягнення України нереальні”  опублікованій 14 квітня за авторства Майкла Тробриджа йдеться саме про один з таких випадків. У матеріалі обговорюється той факт, що окрім російської дезінформації існує і українська, показуючи це на прикладі відео з неофіційного Twitter-каналу ЗСУ “@ArmedForcesUkr” на якому показано, як начебто українські війська знищують російських військових . Автор стверджує, що з шістнадцяти сцен показаних у відео йому вдалось ідентифікувати шість, які точно не відносяться до російсько-української війни 2022 року. Також Тробридж повідомляє, що на момент написання його статті відео набрало більше 160000 переглядів, притому більшість коментарів схвалювали зміст. І після таких статей іменитих видань не важко уявити, як у світі падає довіра до Українських ЗМІ в цілому.

   То як же фільтрувати новини? Як  зрозуміти, що той, чи інший матеріал фейк?

   -Найголовніше це те, що людина, яка робить якусь заяву, має бути кваліфікована саме в цій сфері. Часто буває, що якийсь футболіст, актор, шоумен розповідає дуже цікаві речі на політичну, воєнну, або економічну тему і його промова здається дуже змістовною, але треба розуміти –він не спеціаліст в цій справі і висловлює лише власну позицію. Він не може назвати об`єктивну інформацію.

   -Якщо є посилання, що це думка «воєнного експерта», то, перш ніж довіряти, прочитайте про кваліфікацію цього “спеціаліста”. Між радником міністра оборони і викладачем ДПЮ є велика різниця, але як першого, так і другого можна назвати “експертом воєнної справи” .

   -Якщо є можливість треба докопатися до першоджерела, причому оригінальною мовою (автоперекладачі нам на допомогу). Дуже багато сенсацій розсіюються, коли прочитаєш першоджерело.

   -Відсікайте демагогію, емоційні ярлики типу «фашист», «бидло», «циган», «зрадник», «ватник», та інше. Нам потрібна не оцінка, а факти, оцінюватимемо ми самі.

   -Отримавши новину, прочитайте її уважно, виберіть ключові слова і вставте їх у пошук, додавши до них слова «фейк» або «слух», і подивіться, що вийде. Якщо це фейк чи слух, як правило, цю інформацію вже встигли спростувати в інших виданнях чи фактчекінгових сайтах.

   -Іноді щоб розібратися в новинах, достатньо про них подумати з погляду здорового глузду.

Наприклад, інформація що “Ілон Маск — агент кремля” може викликати деякі сумніви, якщо людина при своєму розумі.

   -Якщо медіа пропагує ненависть, це має насторожувати. Якісна журналістика подає інформацію нейтрально. «Рашисти», «Жиди», «Хохли», «Бульбаші» та інші пофарбовані слова сигналізують про те, що читачем намагаються маніпулювати. Не варто вірити виданням, які закликають «бити нацистів» чи бажають смерті всім росіянам, адже такі заклики виключають об’єктивність.

   -Має сенс підписуватись на всіх блогерів, які публікують пости на цю тему. Вибери двох-трьох, чия думка тобі здається незаангажованою і об`єктивною, і чиї публікації несуть найбільшу користь. Від решти відписуйся з часом. Але треба пам`ятати, що «Розумні» алгоритми соцмереж, наприклад, Facebook, або ТікТок, підбирають тобі у стрічку тільки те, що тебе цікавить, а це виключає альтернативні точки зору.

   -Треба перевіряти цифри. Якщо наприклад на озброєнні за офіційними даними стояло 150 одиниць техніки”х”, пошкоджено, чи втрачено за останню неділю 75 од., а перед цим офіційні втрати складали 40од. щонеділі і при цьому конфлікт триває більше двох місяців – то не треба мати ступінь з математики, щоб зрозуміти абсурдність даних

   -Інтернет тим добрий, що він зберігає історію. Навіть, якщо щось було видалено, сліди можна знайти в кеші гугла, а краще в архіві Інтернету. І якщо хтось робить заяви, наприклад, що «Ракети у Росії закінчуються» ,але нажаль на протязі пів року вони продовжують знищувати нашу інфраструктуру і вбивати людей — це серйозні підстави не вірити його прогнозам.

   -Спробуйте перевірити інформацію: вбийте ключові слова з новини у пошуковий рядок та подивіться, що про це пишуть інші джерела. Один і той же інфопривід зазвичай висвітлюється різними ЗМІ незалежно від їхньої спрямованості. Якщо дані відрізняються, це привід ставитись до інформації критично.

   “Пропаганда повинна впливати більше на почуття, ніж на розум, так як маса по суті має жіночний характер, тому почуття дохідливіші роздумів”- із «Декалогу пропаганди» Геббельса. Головна наша зброя проти дітища цього нацистського злочинця – це наш розум. І інформація, яку ми отримуємо, буде об`єктивною, чи заангажованою залежить лише від нас. Тому будемо фільтрувати ті новини, які нас оточують і тим самим убережемось від помилок “північного сусіда”.

Олександр Цебратенко та Ілля Падалко