Вчитися малювати: профільна освіта і самостійне навчання

Картини, реклами, мурали, різноманітні борди… Вулиці міста та оформлення інтер’єру в домівках завжди впадає нам в око. Звісно ж, якщо предмет мистецтва зроблений якісно та гарно.

Займаються цим справжні професіонали, які отримали професійну освіту, чи це дизайнери-самоучки? До Дня художника, який відзначається в Україні щорічно у другу неділю жовтня, ми взяли нестандартне «інтерв’ю-порівняння» зі студенткою 2 курсу, яка навчається на дизайнера у ЗНТУ та художницею-самоучкою.

У Юлі за плечима – художня школа, а зараз – навчання в університеті за фахом. У Наталії – самостійне освоєння техніки малювання та практика, практика, практика… Різний вік, професії, стилі. Але ж така схожа любов до зображального мистецтва.

---

Я просто пробувала малювати маслом та аквареллю. Такі фарби важко було дістати

— Наталіє, у який момент у Вас з’явилося усвідомлення того, що Ви хочете малювати ? Вже у дорослому віці ?

— Ні, мені подобалося малювати ще у дитинстві, вже тоді виходило непогано. Коли вже була у старших класах, то оформлювала до Нового року актову залу та кабінети.

— Чи користувалися Ви якимись матеріалами, аби освоїти ази малювання? Де брали потрібні знання?

— Жодними матеріалами я не користувалася, мені здається їх і знайти було неможливо у 60-70 роках. Я просто пробувала малювати маслом та аквареллю. Такі фарби важко було дістати, мені їх привозили з Росії.

— Юлю, ти, наскільки я знаю, хотіла нвчатися в Києві, але обставини склалися так, що ти вступила до ВНЗ у Запоріжжі. Чи не шкодуєш ти про це?

— Ні, зовсім не шкодую. Дисципліни в університетах — однакові, всюди болонська система освіти. Я вважаю, що місто та престижність університету не впливає на якість отримання знань. Уся справа в зацікавленості та особистому бажанні стати гарним фахівцем.

Оформлення магазинів, ярмарків, виставок, банерів – це було моєю стихією

— І знову питання до Наталії. Де Ви навчалися, працювали? Ви мали змогу займатися улюбленою справою та поєднувати її з роботою?

— Я закінчила торговельний технікум, потім працювала продавцем у крамниці. Проте не забувала і про малювання – оформлювала до свят відділи магазину, через це ми завжди були на першому місці в конкурсах. Потім мені запропонували роботу декоратора. Через деякий час влаштувалася працювати художником-дизайнером. Ось там, звісно, було де розгулятися! Оформлення магазинів, ярмарок, виставок, банерів – це було моєю стихією! Аж до пенсії тут пропрацювала. Знання поповнювала з журналів та й досвід вже прийшов з роками. Також замовлення надходили із дитячих садків та поліклінік – я не відмовляла. Подобалася мені ця робота.

Мені допомагає планування дня та тижня, а також постійна боротьба з прокрастинацією

— Юлю, у тебе вже чимало малюнків, як ти встигаєш навчатися та займатися створенням власних робіт?

— Мені допомагає планування дня та тижня, а також постійна боротьба з прокрастинацією*. У мене дуже зручний розклад, який дає змогу поєднувати навчання з особистими захопленнями.

— В університеті твої роботи часто піддають критиці? Чи доводилося тобі їх доробляти, або взагалі переробляти ?

— Критикують достатньо часто на таких дисциплінах, як академічний живопис та малюнок. Зазвичай це стається через те, що у мене ще замалий досвід у цій справі. Так що роботи доводилося виправляти. Раніше, та і зараз, я більше займаюся ілюстраційними роботами – це допомагає на таких дисциплінах як анатомія та композиція, тож тут я доробляла лише деталі, а не переробляла зовсім усе.

— А у Вас, Наталіє, є якийсь улюблений малюнок, яким найбільш пишаєтеся?

— В мене їх багато було : то до шкільного базару, то до весняного ярмарку…На жаль, ці роботи не збереглися. Але завжди з’являлося щось нове, щось краще.

Я люблю малювати персонажів з відомих мультфільмів, а також подобається стилі «зентангл» та «мандала»

— Юлю, які теми для малюнків тобі подобаються більш за все?

— Я люблю малювати персонажів з відомих мультфільмів, а також подобається стилі «зентангл» та «мандала».

— А як ти вигадуєш ідею картини ? Для цього тобі потрібно подивитися на подібні роботи, або побачити щось схоже у житті ?

— Найчастіше натхнення приходить до мене під час перегляду мультфільмів, а індивідуальний стиль художників-ілюстраторів мотивує мене на створення власних робіт.

— Якщо не секрет, скільки коштів на місяць йде на матеріали?

— Як на мене, багато — 300-400 гривень, враховуючи, що я використовую матеріали середньої цінової категорії. Але є і плюси, бо деякими з придбаних речей я можу користуватися декілька місяців.

Мені достатньо лише взяти до рук блокнота, а усе інше вже робить моя фантазія

— І фінальне питання: де шукаєш натхнення ?

— Я не шукаю натхнення, воно приходить саме. Мені достатньо лише взяти до рук блокнота, а усе інше вже робить моя фантазія та ентузіазм. Більше надихає результат та позитивна оцінка моїх робот іншими людьми.

---

Обидві респондентки і зараз вчаться, працюють над собою. І, мабуть, будуть працювати завжди, аби з кожним днем ще краще малювати, ще більше розвиватися. Це інтерв’ю є прямим доказом, що у цьому, сучасному світі, немає нічого неможливого. Можна отримувати знання самостійно — з Інтернету, книг, журналів, а можна дізнаватися це у навчальних закладах. Але головне – це бажання, віра у себе, та постійна практика.

* Прокрастинація (від лат. procrastinare) — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.

 Інтерв’ю підготувала Яна РАДЧЕНКО