Великдень 2022: як святкують у Німеччині

Великдень (у Німеччині – Оstern) – головне свято богослужебного року, що є перехідним (тобто не закріплений до конкретної дати).

Різниця у днях святкування

День розраховується по місячному календарю. Він припадає на першу неділю після повного місяця обов’язково не раніше весняного рівнодення. Від початку обчислення було за юліанським календарем. Однак після появи григоріанського календаря у 1582 році дати стали різними. На разі за григоріанським обчисленням Великдень святкується на тиждень раніше.

Тож у Німеччині священний день відзначається 17 квітня , на відміну від України, де святкуватимуть цьогоріч 24 квітня.

Історія назви свята у Німеччині

Назва свята Остерн (Ostern) пов’язується із ім’ям давньонімецької богині світанку Остари, приходом весни та пробудженням природи.

Великодні традиції Німеччини

Підготовка до свята, як і в Україні, починається з Великого посту (Fastenzeit). Однак він є менш строгим за християнський. Основними днями є Зелений четвер (Gr?ndonnerstag), Страсна п’ятниця (Karfreitag) та Страсна субота (Karsamstag).

Також саме у Страсну суботу, за день до свята, німці мають традицію палити великодні багаття: загальні у полях, родинні біля приватного будинку. Так вони  прощаються з усім поганим, зимою та зустрічають теплі весняні дні.

Великоднє вогнище у селі Варендорф (Гамбург)

Великдень – державне свято. Офіційно громадяни мають чотири вихідні: з п’ятниці по понеділок. Цей час використовується для відпочинку з сім’єю, подорожей. Останніми святковими днями є Великодня неділя (Ostersonntag) і Великодній понеділок (Ostermontag).

Майже за місяць до свята на ґанках будинків, на вулицях міст можна побачити кущі та дерева, що прикрашені немов ялинка пластиковими крашанками.

У святкову неділю, за традицією, зайчик Остерхазе, що є символом родючості та життя, ховає у саду чи в апартаментах ті самі крашанки, після чого діти мають їх знайти та отримати винагороду. Також попитом користуються шоколадні яєчка. До речі, у великоднього зайця також є резиденція у Вестерштеде у Нижній Саксонії, де, як і у Санти, на письма відповідає поштар.

Не забувають німці й про церкву. У п’ятницю та неділю вони присвячують день молитвам та участі у службах.

Сьогодення

Свято досі залишається сімейним, однак менше привертають увагу священним порядкам. На сьогодні німці воліють більше часу провести у колі рідних. Центри міст стають гомінкими та випромінюють доброзичливий настрій, навіть не зважаючи на більшість зачинених закладів на вихідні.

Єлизавета Менчикова