Випускник факультету іноземної філології Олексій Шевчук: «Будь-яку мову треба вчити протягом всього життя»
26 вересня в світі відзначається Європейський день мови. Тож, ми вирішили поспілкуватися з людиною, яка вивчає одразу декілька іноземних мов: англійську, німецьку і білоруську. А ще - мову жестів. Олексій Шевчук, випускник факультету іноземної філології Запорізького національного університету, розповів нам про складнощі перекладу, дав поради, як почати вивчати іноземну мову і стати справжнім поліглотом.
— Олексію, чому ви вирішили присвятити свою освіту вивченню саме іноземних мов? Як давно вчите їх?
— У свій час я зіштовхнувся із професією перекладача, тобто я мав можливість спостерігати усний переклад у реальній дії, і мені це дуже сподобалось. Це й надихнуло на вивчення іноземних мов, щоб вміти перекладати професійно. Почав вивчати детально іноземну мову в 2009 році.
— Чи пробували ви перекладати прозу чи поезію іноземних авторів? Якщо так , то що саме?
— На сьогодні поки ще я великих праць з перекладу не маю. Перекладав насамперед ті твори, які були передбачені навчальною програмою, зокрема доводилось перекладати поезію письменниці Джоанни Фукс.
— Як ви думаєте, перекладачу реально зберегти на сто відсотків точність, настрій, сенс твору іноземного автора? В чому тут складнощі?
— Загалом, майже в усіх випадках це — практично неможливо. Це дуже змістовна тема, якщо сказати коротко, то складнощі полягають у різних граматичних структурах мов, а також існує неперекладна лексика, реалії, особливості культур, традицій інших мов.
Треба поглиблюватись в історію мови, адже тоді стає зрозумілим стан теперішній: чому саме такий лексичний склад, чому та чи інша літера не читається або навпаки
— Ви читаєте літературу «в оригіналі» англійською, німецькою чи білоруською? Які твори вам найбільше сподобалися?
— Якщо я маю вільний час, то читаю. Англійською мовою прочитав Frank Viola «Pagan Christianity», John Ramirez «Out of devil`s Cauldron a Journey from darkness to light». Ще читав літературу, яка була передбачена навчальною програмою. Білоруською мовою в оригіналі мені сподобалось читати народні казки, німецькою мовою в оригіналі я ще не читав. Коли читаю, то перш за все мене цікавить сенс книги, також мені цікаво спостерігати за граматичною будовою твору, подобається проводити паралелі з рідною мовою.
— Про паралелі: чи занурювалися ви в історію мов, етимологію, може вам приходили на думку цікаві паралелі в різних мовах?
— Це змістовна тема. В мене була можливість частково зануритись в історію англійської мови. Я вважаю, що якщо є час, то треба поглиблюватись в історію мови, це цікаво, адже тоді стає зрозумілим стан теперішній: чому саме такий лексичний склад, чому та чи інша літера не читається або навпаки, можна пояснити лексичні та граматичні процеси, зміни.
newcontinental.net
Найскладніше — це зробити перші кроки, а якщо ти вже переступив цю межу, то далі буде набагато легше
— Як ви думаєте, яка мова, з тих що ви знаєте, найскладніша для вивчення?
— Однозначно сказати важко. Я думаю, це залежить від того, з якими критеріями підходити до того, що важко і що легко, і який вид перекладу виконувати. Я вважаю, що англійська мова — найскладніша з тих, що я вивчаю.
— А який етап вивчення будь-якої мови в цілому найскладніший в процесі навчання?
— Думаю, що найскладніше — це зробити перші кроки. Тому, що коли ти робиш перші кроки, ти ще не вмієш ані читати, ані писати, ані говорити, багато незнайомих моментів, особливостей треба охопити. Тож може виникнути враження, що стоїш на місці, і ентузіазм може швидко зникнути. А якщо ти вже переступив цю початкову межу, то далі буде набагато легше.
— Розкажіть, чому ви вирішили вивчити мову жестів?
— Цього року я брав участь у проведенні дитячого табору для глухих дітей і зіштовхнувся з проблемою, що я з ними не міг ніяк порозумітися. Стало ясно, що знання мов, які я знаю, в цьому не допоможуть. Тож я вирішив вивчати мову жестів, для того, щоб я міг комунікувати з глухими людьми, якщо зустріну їх ще раз. Також я знаю, що глухі люди мають потребу у спілкуванні, їм цього часто не вистачає, тому я маю надію, що я зможу таким чином трохи вирішити цю проблему.
— А іноземні мови ви практикуєте з їх носіями? Якщо так, то як саме, з ким?
— В мене була можливість практикувати мову з носіями англійської, німецької мов. Я маю друзів з-за кордону, спілкуюсь з ними в соціальних мережах, якщо приїжджають до України — спілкуюсь особисто. Влітку цього року був перекладачем в дитячому таборі англійської мови, там також були іноземці з Швейцарії, Німеччини, я попрактикував і німецьку мову. А ось стосовно білоруської, то поки що знайти носіїв мови для спілкування мені не доводилося.
Треба мати наполегливість, тоді вивчення кожної наступної мови вже буде даватися набагато легше
— Яку мову ви ще б хотіли вивчити, якщо буде час?
— У мене нещодавно виникла така думка в майбутньому спробувати вивчити грецьку мову. Саме ту мову, якою був написаний Новий Заповіт, щоб в майбутньому спробувати вивчити якусь із мов, на яку Новий Заповіт ще не був перекладений. Це поки що тільки думка, і я не знаю, чи перейде вона в дію.
— Скільки часу потрібно для вивчення будь-якої мови?
— Щоб відповісти на це запитання, треба зрозуміти, що людина вкладає у слово «вивчити». Якщо брати слово «вивчити» в повному значенні цього слова, то я думаю будь-яку мову треба вчити протягом всього життя.
— Як би ви сформулювали пораду: як найшвидше вивчити мови? Як стати справжнім поліглотом?
— Основна порада — це практикувати мову на тому рівні, на якому ви її знаєте, знаходити різні шляхи для практики. Навіть якщо знаєте декілька фраз, то бажано їх використовувати там, де це буде доречно. А щоб стати поліглотом, треба мати наполегливість, тоді вивчення кожної наступної мови вже буде даватися набагато легше.
Інтерв’ю підготувала Катерина КОРОЛЬОВА