Життя на передовій

Село Кам’янське, Запорізька область – сіра зона і просто пекло на землі для тих, хто прийняв сміливе рішення залишитися вдома. Біля 160 людей, які живуть на різних ділянках села. З 3 березня вони відрізані від нормальних умов життя. Вже майже рік російські солдати безжалісно руйнують домівки, в яких ще нещодавно було життя. Танки, міномети, гармати, авіація- все це рузькі солдати застосовують проти беззахисних містян. У них немає води, світла, тепла і можливості заправити газом балони, щоб приготувати їжу. Сотні тварин, які ще були живі 23-го лютого 2022 р. вже не мають змоги тішити своїх господарів, бо давно вже мертві. Когось з них вбила російська ракета чи просто безжалісно вбив російський покидьок, а когось вбив страшний та нестерпний голод.

На одній частині села «розгортається» рузький мір. Зникають люди. Орки вивозять їх у Василівку, звідки більшість не повертається, а когось безжалісно розстрілюють. У людей немає можливості звідти втекти. Чи мають вони їжу, ліки, чи все у них гаразд — невідомо.

На іншій частині села наші мужні захисники тримають оборону. Цієї половини майже нема. З сотні хатинок вціліло з десяток. Місцевим допомагають небайдужі до чужого горя люди. Корм для тварин, продукти та воду розвозять під постійними обстрілами та без необхідної для цього амуніції. На свій страх і ризик. Але цієї допомоги, на жаль, не вистачає.

Щоб повністю зрозуміти, що відбувається, потрібно побачити це на власні очі. Обстріли, страх, сльози, розпач, крик про допомогу – звичайне сьогодення людей у с. Кам’янське.

Почуйте…
Врятуйте…

Ми просто, як і ви, хотіли жити.

Дар’я Рогова