«10 днів у божевільні»: рецензія на фільм

Що таке журналістика? Для кожної людини це щось своє, але для того щоб стати справжнім журналістом, ми повинні на всі сто відсотків віддаватися своїй професії та поринати в неї з неймовірним та навіть безмежним бажанням.

В 19 столітті професія журналіста була суто чоловічою справою, але незважаючи на це журналістка Неллі Блай не зупинилися на досягненні своєї мрії та стрімко йшла до своєї мети. Їй було всього 23 роки перед тим як вона отримала завдання від редакції газети The world News.

Перед нею постав нелегкий вибір, вона повинна була дізнатися подробиці життя на острові Блекуел, бо тут в той час процвітала корупція, лікарі та медичний персонал зловживали своїм службовим становищем та саме тут відбувалося багато таємних злочинів.

Вперше коли ти побачив репортера Неллі Блай, то перед тобою постає образ тендітної та ніжної дівчини, але за всім цим приховується насправді сильна духом та нескорена людина. 10 днів в психічній лікарні: Неллі Блай вдалося переконати суспільство в тому, що вона насправді божевільна. Їй було шкода тих людей, які ставилися до неї з чистим серцем та душею, але вона не мала права сказати хто вона насправді. Спочатку вона грала божевільну, але потім вона була такою як і в житті, але їй вже ніхто не вірив. На острові знаходилося багато дівчат, які були здоровими, але всіх їх вважали за божевільних.

Режисер Тімоті Хайнс зміг передати атмосферу та емоції, коли ти продивляєшся фільм, то ніби сам перебуваєш там. Те як ставились до хворих медичні сестри, то їм можна тільки співчувати. В них зовсім не було одягу, їх купали в крижаній воді, вони їли насправді бридку їжу та умови були такі, що перебувати там було справжньою катастрофою.

Історії, які розповідають героїні, зачіпають та дають можливість переосмислити своє життя, дивлячись кожного дня у вікно вони сподіваються на те, що колись вийдуть звідси та попереду їх буде чекати тільки щасливе та довге життя. Але все це тільки мрії, яким нажаль не вдалося збутися. Спочатку їх було багато, але не зламатися духом та вийти з того пекла, яке було в їхньому житті змогла тільки Керрі ЛеБрок та Неллі Блай.

Все що відбувалося там Неллі кожного дня занотовувала та приховувати всі ці записи було насправді важко. Вона хотіла допомогти їм, але не знала як, медичні сестри глузували, били та принижували.

В цьому фільми є моменти, які насправді дуже важко дивитися, бо в них присутнє насилля над людьми, катування та навіть вбивства. Його можна передивлятися людям зі стійкою психікою та витримкою. Музичне обрамлення передає всі ті події та емоції, які переслідували головну героїню Неллі Блай.

Коли ти продивляєшся цей реальний фільм із життя, то гадаєш та замислюєшся чому люди насправді такі жорсткі та здається навіть, що вони не мають власного серця. Бо всі катування над людьми ніби приносить їм задоволення, вони радіють тому, що люди насправді стають божевільними. І момент коли у дівчини, яка стала матір’ю забирають немовля та відправляють її у психічну лікарню на мить зупиняється серце та весь фільм ти насправді надієшся на те, що вона буде зі своєю дитиною, але цьому не варто збутися.

Останні кадри коли Неля Блай після того як її хотіли вбити проснулася, дає надію на те, що все те, що вона робила не пройде дарма. Прощання з Керрі, яка одна залишилась зі здоровим розсудом, зачіпає всі струни душі, ти віриш в те, що вона скоро вийде звідси. І цей момент насправді настав, один із найдраматичніших та важких, бо вона розповіла та підтвердила все те, що була насправді.

Неллі Блай справді журналістка з великої літери, вона змогла відкрити очі суспільству на правду, яку не всі хочуть бачити. Після її прибування тут все змінилося на краще та на покращення умов лікарень було виділено один мільйон доларів. Всі ті, хто знущався, були покарані та отримали те, на що вони заслуговували.

Остання зустріч Неллі Блай та Керрі , яка вижила є прикладом того, що всі справи, які ми робимо обов’язково нам зарахуються. Робіть добрі справи та віддавайтесь своїй професії на всі сто відсотків, незважаючи на перепони та осуд суспільства.

Катерина КОРОЛЬОВА