10 найкращих українських кліпів першого півріччя-2015
Перші шість місяців цього року виявилися плідними. Складаючи Топ-10, розповідає редактор «Культпростору» Ігор Панасов, вибирав кліпи не без мук. В останній момент випали з цього списку «Заплуталась» Джамали і «Тримай» Христини Соловій. Misto від ONUKA не потрапив в десятку лише тому, що два місця в одні руки, в цьому випадку, це забагато. Все вкрай суб’єктивно, і немає, за його словами, зайнятих місць. Є просто десять найкращих із найкращих. Тож гайда до цієї десятки.
ONUKA – Time
Монументальне, немов висічене з мармуру, короткометражне кіно про вовків, мудрість віків, сухі землі і червоні хвилі на них.Це не просто кліп, це шифровка, відправлена ??всім сучасникам.
MAiAK – Fast Forward
Знову пустельні землі, але тепер вони – фон для індивідуальної драми. Головну героїню з очевидним акторським запалом зіграла Катя Салата – українська модель, затребувана на Заході. Прихований у пісні MAiAK нерв виривається назовні в істериках, розпачі і борсаннях дівчини. Режисер Оля Журба говорила, що заради необхідної експресії довелося влаштувати погром у квартирі і зупинити поїзд. Воно того варте.
Histibe – I. P.
Загадкова історія з життя космічних спалахів, плазми, колючок і сумнівних кульок. Менш ніж за три хвилини під шаманське постукування в жанрі IDM світ народжується, проживає повний цикл, розчиняється й освітлюється натяками на нове майбутнє. Ролик, який швидше спілкується з підсвідомістю глядача-слухача, ніж із верхніми шарами його мозку. Зняв цю всю пишноту американець Зак Холл, до якого звернувся український діджей та музикант Histibe.
iiiii eyes і Maрія Чеба – Зізнання
Казка, що розгорнулася серед полів і лісів, з клубками ниток та великою кількістю тривожних кольорів у кадрі. Все в цьому кліпі по-доброму дивно і привабливо – майже як в «Алісі в країні див». Завдяки відео любовний лейтмотив, закладений у тексті, виростає до зустрічі не стільки чоловіка і жінки, скільки двох сутностей, які, при всій настороженості, не можуть одна без одної.
Океан Ельзи – Не твоя війна
Епічне висловлювання про шляхи України та її народу. Ролик знято англійським режисером Говардом Ґрінголлом, але за активної участі Святослава Вакарчука, який вплинув на фінал. Все тримається на досить простій метафорі з підкинутою монетою, але при цьому розфарбоване нюансами на кшталт монохрому і динамікою поведінки масовки. Комплект символів, з якими нам всім мати справу ще не один рік. І навіть не одне століття.
Іван Дорн – Телепорт
Іван Дорн любить, коли глядачам подобається, як він танцює. Іван Дорн також любить, коли танцює навколо все. У кліпі, який він сам режисував, танцює вода в бокалі. Рідина перетворюється на лід, потім у ній розчиняються підозрілі речовини, потім вона мутніє. Драматургія на рівні набору «Юного хіміка», і абсолютно не відірвати очей.
ТНМК – Гупало Василь
Мальоване диво, яке художник Сашко Даниленко майстрував близько дев’яти місяців. Фонтан анімаційних метаморфоз, який відрізняє будь-яку роботу, зроблену на куражі, з вивертанням образів навиворіт. За лисицю-фотографа, страву з підводних човнів і ліфт-клозет хочеться аплодувати, зриваючись на овації. Якісна героїка з фірмовою іронією від «танків», яка логічно обросла індустрією мерчендайзу.
Pianoбой – Горя чуть слышно (лірик-відео)
Чотири хвилини полум’я спопеляє слова нової пісні Дмитра Шурова, а під завісу вогонь перетворює лід у воду. Ця легка і невимушена метафора виявилася настільки точним влучанням у ціль, що знятий потім повноцінний кліп «Горя чуть слышно», при всіх своїх плюсах, виглядав надлишковим і необов’язковим. Звичайних природних процесів, знятих Moustache Cinema, виявилося достатньо, аби висловити солодку гіркоту пісні, тугу і захоплення закоханістю, які в ній живуть.
Pur:Pur & Оркестр – Messy Sounds
Ще один акторський кліп, де трапився натуральний бенефіс Дениса Чмельова – артиста і одного із засновників харківського театру «Прекрасные Цветы». Те, що він робить в цьому ролику своєю головою і трохи плечима, – картина, яка гіпнотизує. Не факт, що глядач буде втішений, коли потім деякі рухи Чмельова насняться йому вночі. Але таке вже мистецтво – радуючи, воно іноді і лякає. Щоб не збожеволіти, будемо згадувати незворушні обличчя учасників Pur:Pur по краях кадру.
The Hardkiss – Organ
Емоційний, в міру жорсткий і дуже літературний по духу кліп, де знявся Анатолій Сачівко – керівник танцювальної команди Apache Crew. Він, правда, тут не танцює, а без кінця кричить на героїню, яку грає солістка Юлія Саніна. Кричить так, що за Юлію страшно, немов це відбувається прямо поруч із тобою. І фінал, який, звичайно, можна передбачити, все одно виглядає як щасливий порятунок.
Джерело: cultprostir.ua