Я божеволію, що робити?
Рекомендації про те, як зараз не зійти з розуму були популярні десь місяць тому. Однак за моїми спостереженнями вони не втратили своєї актуальності, адже навколишній світ постійно влаштовує нам екстремальні емоційні гойдалки. Знаю та відчуваю це на своєму прикладі: вдень настрій нормальний, віра у світле майбутнє; ввечері подивився новини, почитав прогнози, подумав що взагалі робити та коли ж це все скінчиться, вже готовий пити заспокійливі.
Цей допис більше для тих, хто зараз знаходиться в більш менш безпечному місці. Бо, чесно, я не знаю як можна допомогти людині, яка постійно спить в метро чи підвалі та знаходиться в зоні активних бойових дій. Я б хотіла знати й розповісти, але навіть якби так було, не всі люди там мають зв’язок. Та і у разі його наявності, вони б шукали способи вижити та евакуюватися, а не такого роду рекомендації.
Тож якщо для вас це актуально, я виокремила декілька способів, які можуть допомогти не збожеволіти.
- Відвідайте лікаря
Так, я про психолога або психотерапевта. Якщо вам потрібно ще до якогось лікаря, теж відвідайте, але я все ж наполягаю на психотерапевті.
На жаль, багато людей досі мають упередження щодо терапії. Вони одразу уявляють собі людей у гамівній сорочці, які б’ються головою о м’які стіни. Таке буває, це так, але я дуже сумніваюся, що на вас це реально чекає, тож за можливості відвідайте спеціаліста.
Чим це допоможе? Ви поговорите з людиною, яка зрозуміє чим вам допомогти. Можна поговорити з мамою, друзями, хлопцем чи дівчиною, поділитися своїми почуттями, але навряд чи вони дадуть вам рекомендації, які допоможуть впоратися з тим, що ви відчуваєте.
Дуже важливо знайти «свою» людину. На жаль, може знадобитися не одна спроба. Але якщо ви вже вирішили поспілкуватися з лікарем, можете спробувати застосунок «VOS», який зробив преміум-підписку безкоштовною для українців у цей час.
- Контролюйте те, що можете
Через ситуацію, яка склалася, багато хто з нас відчуває безсилля, адже від нас мало що залежить. Особливо якщо ви не можете волонтерити 24/7 та постійно донатити куди тільки можна. Мені здається, що зараз важливо відчувати хоч якийсь контроль принаймні над власним життям.
Вирішіть, що ви можете контролювати та акцентуйте на цьому увагу. Навіть якщо це відмова від шкідливих звичок (яку ви контролюєте), прогулянки, тренування, яку приготувати кашу, лягти спати о 22 чи о 23 та скільки цукру покласти в чай.
Бути учасником цієї війни чи ні вибору ми не мали, тож ми принаймні можемо відчути цей вибір у таких буденних речах.
- Напишіть перелік планів на майбутнє
Комусь може здатися це безглуздим, адже ми не знаємо що буде за годину. Може статися щось жахливе та наші плани вже не будуть мати ніякого значення. Та звідки ми можемо знати, що станеться та коли? Та чи станеться взагалі. Тому подумайте що б ви хотіли зробити після того, як влада оголосить нашу перемогу.
Не обов’язково будувати плани на 5 років вперед та прокладати собі маршрут туру по всьому світу. Хоча якщо вас це відволіче та замотивує жити далі не відкладаючи це життя, то зробіть це.
Це можуть бути такі дрібнички як, наприклад, з’їсти бургер з МакДональдсу, випити кави в улюбленій кав’ярні, поїхати до друзів у сусіднє місто, піти в кіно та ні з ким не поділитися улюбленим попкорном, гуляти рідними вуличками тощо.
Я люблю уявляти як з близькими людьми їду кудись до моря. Як машина розрізає вітер на трасі, як повз пролітають понівечені, але все одно красиві поля, як ми зупиняємося на заправці та йдемо за хот-догом і кавою. Це те, що дійсно гріє мені душу.
- Запишіть свої думки
Заведіть собі щоденник. Попри те, що це має певний наліт підліткової драми, коли дівчинка сидить на підвіконні та виливає в зошит своє горе щодо нерозділеного кохання, це дійсно може бути корисним. Якщо вам ніяково, то нікому не розповідайте про те, що ви маєте щоденник.
По-перше, виливання своїх емоцій на папір (або в замітки в телефоні, як вам буде зручніше) допоможе вам очиститися від негативу, а також структурувати свої думки та страхи. Потім, переглядаючи свої записи, ви зможете зрозуміти, що та як вплинуло на вас, та як ви можете реагувати на це наступного разу.
По-друге, якщо ви забажаєте звернутися до психотерапевта, то всі ваші важливі переживання будуть вже майже структуровані, ви нічого не забудете розповісти лікарю.
Багато хто бачив щоденники людей, які перебували без зв’язку в окупації. Вони оприлюднювали їх після евакуації, щоб ми могли побачити що їм довелося пережити. Нотування своїх думок та подій допомагало їм пережити це.
- Не забороняйте собі емоції
Зараз кожен другий відчуває провину за щось, що він зробив або не зробив. Що в безпеці, що поїв, а хтось ні, що п’єш каву на вулиці з кав’ярні, що маєш ліжко, а не матрац в підвалі, що сумуєш за улюбленим чаєм, якого немає в магазині, що недостатньо допомагаєш тощо.
Ви думаєте, що багатьом людям зараз набагато гірше ніж вам. Але чи замислювалися ви, що так було завжди? Суспільство знецінювало ваші почуття постійно, тож не дивно що зараз ми відчуваємо все це так сильно.
В мирний час ви могли бути незадоволеним своєю роботою, але ж є люди, які взагалі її не мають, не можуть знайти, а хтось взагалі власної домівки не має й живе на вулиці, а діти в Африці голодні та води не мають, тож не жалійся. Пам’ятаєте це? Зараз відбувається теж саме, нічого не змінилося, окрім обставин та подій.
Тож дозвольте собі сумувати за улюбленим чаєм, якого немає в магазинах, за зустрічами з друзями, за подорожами. І дозволяйте собі злитися, що зараз ви не можете все це мати. Краще проявляти ці емоції, аніж накопичувати це, бо потім буде ще гірше.
- За можливості живіть звичним життям
Принаймні намагайтеся зробити так, щоб ваше життя таким здавалося.
Займайтеся побутовими справами: готуйте, мийте посуд, прибирайте. Це дасть відчуття певної стабільності, а також відволіче вас від нав’язливих думок.
Мажте лице своїм кремом, пийте свою каву, ходіть в магазин по хліб, гуляйте під домом, дивіться фільми, спілкуйтеся з друзями, робіть тренування. Спробуйте робити те, що ви робили раніше.
Звичайно, життя не буде таким як було, одна не можна відкладати його на потім. Продовжуйте жити, поки життя продовжується.
- Займіться спортом та дихайте
Не потрібно без підготовки взувати кросівки та бігти марафон. Краще від цього вам не буде. Може ви хотіли зайнятися йогою (яка до речі допомагає впоратися зі стресом) або просто робити ранкову зарядку? Почніть робити це, адже ми давно знаємо, що фізичні вправи підвищують якість нашого самопочуття.
Зараз погода вже більш весняна, тож ви можете сісти на лавочці біля під’їзду та кілька хвилин просто подихати з закритими очима. Відчуйте своє дихання, контролюйте його. Підберіть для себе якусь дихальну практику, яка вам сподобається. Дихальні практики не розв’яжуть всіх ваших проблем, однак допоможуть трошки заспокоїтися.
- Жартуйте та смійтеся
Я знаю таких людей, які з осудом дивилися на тих, хто не хотів втрачати себе у переживаннях, намагався жартувати та підіймати настрій іншим.
Як так? Всім зараз погано, а значить і тобі повинно бути погано, навколо взагалі люди помирають. Так, це правда, але я в цьому не винна. Ба більше я знаю, що я можу бути наступною. Або хтось з моїх близьких. І від цього мені нестерпно боляче. Якщо я постійно буду про це думати, я точно збожеволію, бо жити з цими почуттями просто неможливо.
Я відпускаю ці думки, коли вони до мене приходять. Кажу, що це просто страх, а потім намагаюся згадати якою я була до війни. Любила посміятися та часто жартувала. І не важливо, що невдало. Тому я намагаюся це робити й зараз. Переглядаю меми, дивлюся смішні відео з тваринками та жартую з близькими.
Ми з вами не знаємо чим закінчиться для нас цей день. Але ми знаємо, що ми можемо вдіяти, щоб зробити його більш приємним до першого сигналу повітряної тривоги. Сподіваюся, комусь допоможуть ці рекомендації й ви будете краще себе почувати.
Олександра Кутова