До 35 річниці аварії на ЧАЕС: рецензія на міні-серіал «Чорнобиль» 2019 року.

Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, що сталася 26 квітня 1986, – це одна з найстрашніших трагедій і техногенних катастроф в історії людства. У фахівців досі немає однозначної думки про точні причини аварії, але найбільш вірогідна версія полягає в тому, що це було результатом сукупності безлічі факторів. Як би там не було, наслідки вибуху і радіації все ще дають знати про себе - наприклад, вони впливають на стан екології та здоров'я людей.

Цілком зрозуміло, що така жахлива подія не могла не знайти відображення в масовій культурі і мистецтві — темі аварії на ЧАЕС присвячено багато фільмів (документальних і художніх), музичних кліпів, книг та навіть комп’ютерних ігор.

Американський п’ятисерійний серіал «Чорнобиль» від НВО був знятий Йоханом Ренком у 2019 році. Серіал досить швидко став відомим в усьому світі і отримав визнання серед кінокритиків, а після його релізу молодь ще більше зацікавилася темою Чорнобиля.

Важливу роль в сюжеті грають спогади очевидців, сам сценаріст, Крейг Мейзін, визначає жанр цього серіалу як «документальну драму». За його словами, він не міг дозволити собі щось додумувати і надмірно драматизувати події, оскільки сам факт, що аварія такого масштабу відбулася, вже шокує. Однак ще більш страшним фактом було те, що радянська влада заперечувала існуючу небезпеку, а також намагалася приховати інформацію про аварію, і саме тому людей евакуювали так пізно, вирішивши навіть не скасовувати демонстрацію на перше травня (до речі, демонстрацію в серіалі так і не було продемонстровано). Незважаючи на це, глядачі відзначали, що в серіалі багато чого було показано недостовірно: зокрема, зображення радянського уряду в карикатурно-негативному світлі і представлення ліквідаторів не як героїв та добровольців, а як людей, яких насильно змусили піти на смерть.

В основі сюжету лежить розповідь академіка Валерія Легасова (його зіграв британський актор Джаред Гарріс) про зібрані відомості щодо причин вибуху на ЧАЕС та ліквідацію його наслідків. Не менш важливими героями в цьому серіалі є Уляна Хом’юк (її роль дісталася Емілі Вотсон), жінка, яка працює фізиком-ядерником, але не має чіткого історичного прототипу – це вигаданий збірний персонаж, та Борис Щербина (у виконанні Стеллана Скашгорда), що був головою урядової комісії та вбачав причину трагедії у некомпетентному керівництві. Крім того, в серіалі багато уваги приділяється і іншим сюжетним лініям — наприклад, нам показали історію Людмили Ігнатенко та її чоловіка Василя, пожежника, який одним із перших прибув на місце катастрофи і незабаром загинув від гострої променевої хвороби.

На мій погляд, всі актори чудово впоралися зі своїми ролями, втіливши образи людей зі своїми принципами, характерами, яким віриш і співпереживаєш, або ж, як у випадку з Полом Ріттером, який зіграв заступника головного інженера з експлуатації ЧАЕС, щиро засуджуєш.

Творці серіалу зазначають, що «Чорнобиль» – це не фільм-катастрофа, а, перш за все, історія про людей. Незважаючи на те, що в цьому серіалі не використовується безліч спецефектів, він вийшов по-справжньому видовищним.

Під час перегляду серіалу є відчуття, що це справжнісінький хоррор — адже радіація, непомітна погляду, таїть в собі величезну небезпеку, і ми, на відміну від персонажів — простих громадян, прекрасно знаємо про це. За рахунок цього досягається атмосфера напруженості, і глядач буквально не може відірвати увагу від екрану, тому що хоча в цьому серіалі є вельми багато художніх припущень, але показані нам події, на жаль, не вигадка, а те, що дійсно сталося.

У серіалі з приголомшливою точністю відтворені декорації, реквізит і костюми того часу. Вражає увага режисера до деталей — починаючи від обраних локацій, інтер’єрів, закінчуючи зачісками, одягом і побутом радянських громадян. У серіалі також можна почути реальну розмову диспетчерів в ніч аварії на ЧАЕС та помітити уривок з програми «Час», в якій повідомляється про вибух і яку герої дивляться по телевізору, а ще в серіалі є сцена падіння вертольота Мі-8 над четвертим енергоблоком.

Окремої згадки заслуговує саундтрек. Крім композицій, написаних Хільдур Гуднадоттір, музичним супроводом фільму також є звуки, які можна почути на Ігналінської АЕС, де проходили основні зйомки. Кольористика серіалу — приглушені, холодні тони, що тільки йде на користь загальній атмосфері.

Безумовно, цей міні-серіал можна назвати трагічним та похмурим, проте, я думаю, що він однозначно заслуговує перегляду, оскільки зі своїм головним завданням — розповісти історію — він впорався на відмінно. «Чорнобиль» 2019 року — це серіал про страшну катастрофу, ціну людських помилок, про те, до чого призводить брехня з боку держави і поламані долі звичайних людей.

Також цей серіал зачіпає важливу тему: він показує наслідки замовчування і маніпулювання інформацією, що є актуальною проблемою і в сучасному світі.

Софія Кінік