Едвард Марроу — один з перших ведучих новин на телебаченні.
Едвард Марроу 25 квітня 1908 – 27 квітня 1965 – американський теле- і радіожурналіст. Став відомим під час Другої Світової війни – його серія радіопередач для відділу новин CBS (на той час The Columbia Broadcasting System) збирала мільйони слухачів в Сполучених Штатах і Канаді. Тоді ж він зібрав команду іноземних кореспондентів, яка стала відома під назвою Хлопці Марроу. Один з перших ведучих новин на телебаченні. Його діяльність у 1954 році призвела до громадського засудження сенатора Джозефа Маккарті.
Марроу приєднався до CBS як директор з переговорів і освіти в 1935 році і залишався в структурі протягом усієї своєї кар’єри. У CBS тоді не було кадрів з відділу новин, за винятком диктора Боба Траута. Робота Марроу полягала в тому, щоб організувати ньюсмейкерів, які будуть з’являтися в ефірі, і обговорювати питання дня. Траут давав поради Марроу, як ефективно спілкуватися на радіо.
Перший проблиск слави Марроу трапився у березні 1938 під час Аншлюсу, в якому Адольф Гітлер здійснив анексію Австрії нацистською Німеччиною. Поки Марроу був у Польщі, організовуючи трансляцію дитячих хорів, він отримав повідомлення від Ширера про анексію і дізнався, що обладнання австрійського державного радіо не дозволяє Ширеру повідомити про це. Марроу негайно послав Ширера в Лондон, де він без цензури виступив з розповіддю очевидця Аншлюсу. Марроу потім найняв літак з Варшави до Відня, щоб забрати колегу.
Трансляція вважалася революційною в той час. Передаючи багатопозиційні, живі репортажі в дні до сучасних технологій (і без можливості кожної зі сторін обов’язково чути один одного) вона вийшла майже бездоганною. Її специфіка стала основою для World News Roundup – найстарішого новинного мовлення, що досі працює кожен будній день вранці і ввечері на CBS Radio Network.
Передачі Марроу, особливо під час Бліцу, починалися з фрази, що стала його фірмовою: «Це Лондон», — промовленою з акцентом на слові Це з подальшим відтінком паузи перед рештою фрази. Його колишній вчитель мови Іда Лу Андерсон припустив, що ця фраза є більш лаконічною альтернативою, яку він успадкував від свого попередника на CBS Europe, Сезара Саєрчінгера: «Добридень, Америка. Говорить Лондон». Фраза Марроу стала синонімічною до диктора і його мережі.
Марроу домігся статусу великої знаменитості в результаті своїх воєнних передач. Упродовж них народилася його друга фірмова фраза. Наприкінці 1940 року, коли німці бомбардували місто щоночі, лондонці, які не обов’язково могли побачити один одного наступного ранку, часто закінчували свої розмови словами «На добраніч, і удачі». Майбутня британська монархиня, принцеса Єлизавета, так і сказала Заходу в прямому радіозверненні в кінці року: «На добраніч, і удачі всім вам». Так, в кінці однієї трансляції у 1940, Марроу закінчив свою частину словами «На добраніч, і удачі». Вчитель мови Андерсон наполягав, щоб він дотримувався неї, і так народилася друга фірмова фраза Марроу.
Коли Марроу повернувся в США в 1941 році, CBS організував 2 грудня вечерю на його честь у готелі Волдорф-Асторія. 1100 гостей були присутні на вечері, що транслювалася через мережу. Франклін Д. Рузвельт надіслав телеграму «з поверненням», яку було зачитано на вечері, і глава Бібліотеки Конгресу Арчибальд Макліш присвятив панегірик, що прокоментував вплив й інтимність воєнних донесень Марроу.
Марроу літав на 25 бойових завдань коаліції в Європу під час війни, записуючи для відкладеної трансляції додаткові репортажі з літаків, що гули над Європою. Уміння Марроу створювати яскраві описи того, що відбувається навколо або внизу, отримані частково під час тренувань з мови в коледжі, сприяли ефективності його радіопередач.
Інна Семченкова