Славенка Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»: про минуле у минулому яке актуальне і наразі.

У 2019 році у видавництві «Yakaboo Publishing» вийшла друком праця Славенка Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Книга була написана та видана у 1991 році. В Україні її переклали у 2019 році. Це майже через 30 років після її публікації. «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» - це книга, яка увійшла до університетських програм навчання. Ми ж знайомимося з нею зараз. І навіть через роки, вона й досі актуальна, цікава. Навіть мені, котра народилася у незалежній, демократичній країні – Україна, яка на той момент вже понад 9 років була окремої державою.

Тематика

Документальна проза, історія, дослідження, есеї, політки, ідеологія, фемінізм.

Ця праця – це …

• Розповідь про повсякденне життя жінок Східної Європи під гнітом соціалізму та труднощів, з якими вони стикалися щодня, щоб забезпечити себе хоча б речами першої необхідності;
• Показ та аналіз того, як ламається жіноча ідентичність та яку роль в цьому відіграла політика уряду;
• Дослідження життя різних жінок, які йшли на відчайдушні кроки, щоби відчути себе ЖІНКАМИ;
• Відкриття Заходу жіночий світ Східної Європи таким яким він був насправді.

Хто автор?

Славенка Дракуліч — хорватська письменниця і журналістка. Вона стала голосом країн з-поза Берлінського муру ще до його падіння у 1989 році. Її есеї – були затребувані, бо це були оповіді про життя в соціалістичному таборі. Статті Славенки Дракуліч публікували The New Republic, The New York Times Magazine та The New York Review of Books. У 2010 році на Міжнародній зустрічі письменників у Празі її визнали однією з найвпливовіших європейських письменниць нашого часу. У книжках «Як ми пережили комунізм», Balkan Express («Балканський експрес») та «Кафе Європа» вона пише про буденне життя у комуністичних та посткомуністичних країнах.

Про що книга?

Малі історії, які складають велике. Ця книжка – це «маленькі» драми, що розгортаються в повсякденні. Це реальність минулого століття. Це історії жінок, про їхнє життя, про Радянській Союз таким яким він був для них.

Героїні Славенка Дракуліч – жінки, які щодня зіштовхуються з проблемами від придбання олії та краски для волосся до тюремного заключення за намагання втекти в іншу країну в пошуках кращої долі. Тут розкриваються проблеми, на які ніхто не зважав, на які не прийнято було зважати. Славенка проводить паралель з тим, як замовчуються і не помічаються проблеми з дискримінацією жінок. «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» — нагадування про цінність кожного життя. «Комунізм – є станом душі», а не тільки політична ідеологія чи метод урядування.

Кожен розділ книги – це опис певного блага, якого були позбавлені люди того часу — харчі, предмети гігієни, косметичні засоби. Таких речей було багато.

Декілька цитат з книги

«Ось як держава творить моду – за допомогою браку товарів и браку вибору»

Розділ 3 «Макіяж та інші принципові питання»

«У контрольованих партією журналах для жінок, у яких їх закликали насамперед бути гарними працівницями і членами партії, а потім матерями, господинями, і врешті, сексуальними об’єктами, але ніколи самими собою? Бути собою, розвивати індивідуалізм, сприймати себе як індивіда в масовому суспільстві було небезпечно»

Розділ 3 «Макіяж та інші принципові питання»

«Комунізм був бідний, а тому… влада могла маніпулювати старшим поколінням, народженими напередодні або одразу після війни. Молодше покоління стало ворожим. Воно просто більше не хотіло миритися з погіршенням стандартів життя заради ідеології, в яку не вірило»

Розділ 7 «Уперед у минуле»

«Я витягнула одну прокладку й один тампакс… Я тримаю в руках одну з причин того, чому комунізм зазнав поразки, адже за сімдесят років свого існування він не зміг забезпечити базові потребами половини населення»

Розділ 13 «Лист зі Сполучених Штатів: з кута зору критичної теорії»

«Вплив жінок на публічний дискурс? Га бога, що це означає? Тут заледве існує будь-який публічний дискурс, окрім того, який пов’язаний із політикою. Жінки тут не мають жодного впливу, вони й голос не мають. Усі медіа тут нефеміністичні, — феміністичних просто не існує» 

Розділ 13 «Лист зі Сполучених Штатів: з кута зору критичної теорії»

«Чому комунізм зазнав поразки. Так сталося через недовіру і страх людей за майбутнє»

Розділ 19 «Як ми пережили комунізм»

Для чого ця книга потрібна?

Це книжка начебто про минуле. А чи дійсно про минуле? Я народилася у 2000 році. Тоді минуло вже 9 років як розпався СРСР. У 1991 році була написана книжка «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» Славенка Дракуліч. Але багато з цього я знаю…

Я народилася в незалежній країні – Україна. Зростала в демократичному суспільстві. Начебто і дефіцита, і цензури не було. Але чомусь ці речі близькі для мене. Чому? Тому що виховували мене батькі, які жили в соціалістичній країні. Я добре пам’ятаю як приходячи до бабусі Ліди бачила, що вона зберігає всі пакети, пластикові коробки з-під улюблених тортиків, величезні стопки газет, які датувалися роками коли мене навіть в планах не було. Пам’ятаю підготовку до ЗНО. Я здавала історію України. Мені подобалося вчити всі дати, аналізувати наслідки подій та розуміти зв’язки між ними. Звісно, я приходила до батьків та все розповідала. Коли пішла тема ОУН, ми з мамою та татом багато говорили. «Бандеровці», «проти України», «фашисти», «вбивці» — так казали вони, але ці фрази не їхні. Це те, чому ВЧИЛИ їх. Я запитувала чому вони так думають, відповісти — не могли. Це просто стереотип, який їм «вклали» в голову. Хто такий Степан Бандера, що він робив та читання його праць, статей – ніхто цього не знає.

«Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» Славенка Дракуліч – це книга про минуле, яке впливало, впливає та буде впливати на нас. Це наша історія, яка є. Це наше життя і в ньому нам варто розумітися. Що було, що є та до чого ми йдемо – ось про що ця книга. Вона потрібна нам, щоб зрозуміти, що СРСР залишив шрами, які нажаль ми не можемо до кінця зцілити. Але ми точно можемо не залишати ті самі шрами на підростаючих поколіннях.

Для кого ця книжка?

Ця книжка буде цікава абсолютно всім: від бабусь, які можуть згадати свою молодість, до поколінь, які не знають, що таке вирізати ляльок з бумаги та цінувати їх так сильно.

Славенка Дракуліч «Як ми пережили комунізм та навить сміялися» — книжка, яка для кожного буде особливою.
Матеріал підготувала: Юлія Чернявська