Ансамбль грузинського танцю «Імеді» в Запоріжжі: про костюми, традиції та дружбу

А ви знали, що в нашому місті існує ціла низка національно-культурних товариств? Адже в Запоріжжі проживають представники найрізноманітніших національностей — хранителі унікальних культурних традицій. Одним із таких об'єднань є Запорізьке міське грузинське товариство імені Шота Руставелі.

Грузинське товариство було створено у лютому 2007 року. Метою його діяльності є збереження і розвиток грузинських національно-культурних цінностей та захист законних соціальних інтересів членів товариства. Учасники об’єднують зусилля для збереження та розвитку грузинської культури, мови, традицій, історії.

Яскравим прикладом такої творчої співправці є ансамбль народних грузинських танців “Імеді”, тож ми вирішили поспілкуватися з учасницями колективу, Маріам Бігвавою і Тамуною Мамаладзе, та керівником хореографічної студії  — Малхазом Чахвашвілі.

Для досягнення результату найважливіше любити танець, а не нагороди

— Що для вас є найважливішим, найголовнішим у танці?

Маріам: Особисто для мене важливо отримувати задоволення від процесу розвитку і від самого танцю. В першу чергу, мене цікавить не результат, а якість танцю.

Тамуна: Для досягнення результату найважливіше любити танець, а не нагороди, і вкладати свою душу, свої традиції в кожен з них.

— Скільки часу ви приділяєте тренуванням?

Маріам: Я займаюсь танцями три рази на тиждень, у вільний час завжди намагаюсь бути присутньою на тренуваннях, бо я дуже люблю цю атмосферу, люблю наш колектив.

«Імеді» (груз. ?????) в перекладі на українську означає «надія».

— А звідки черпаєте ідеї для таких незвичайних костюмів?

Маріам: Головний генератор ідей для костюмів — це наш тренер, Малхаз Чахвашвілі, у нього завжди знаходяться нові цікаві ідеї. Ми робимо наші костюми з використанням елементів грузинського національного костюма.

Найголовніше — це дружба, порозуміння у колективі, щоб діти завжди були раді ходити на тренування

— Часто у творчих колективів є якісь традиції або «ритуали» перед виступами або важливими конкурсами, «на щастя». Чи є у вас такі? 

Маріам: Хіба що виспатися, поїсти і не забути костюми! (сміється)

— Які плани на майбутнє?

Малхаз: Планів на майбутнє — багато, найголовніше — це дружба, порозуміння у колективі, щоб діти завжди були раді ходити на тренування.

Матеріал підготувала Мзія ХАРЧІЛАВА