БГ Symphonia: нове звучання старих пісень
Мабуть не існує людей, які б не чули про гурт «Акваріум» та його лідера Бориса Гребенщикова (він же БГ). Протягом всієї своєї музичної діяльності він дивував своїх слухачів: різними формами виступів, новими жанрами. Експерементувати він точно не боїться
Йшла я якось до університету і на зупинці побачила афішу нового концерту БГ. Мене одразу здивувала приставка «симфонія»: спочатку я подумала, що це не сам легендарний БГ приїздить до нашого міста, а що це — лише якийсь кавер-проект. Одразу «прогугливши» інформацію я зрозуміла, що Борис Борисович таки їде до Запоріжжя. Але радість одразу спала, коли я побачила ціни на білети. Заглянувши у схованку «на чорний день» і понишпоривши по всіх кишенях зимових курток, я зрозуміла, що на концерт мені не потрапити. Але ось — чудо — за день до концерту мені подарували білет!
До ДК «Дніпроспецсталь» я прийшла за годину до концерту в за цей час встигла вдосталь поспостерігати за людьми. Великою несподіванкою стало те, що я була одна з наймолодших слухачів (молоді було десь 10%). Мені ставало настільки тепло на душі, коли я бачила літніх людей… В цей момент розумієш, шо ти прийшов слухати справжню ЛЕГЕНДУ.
І ось — я вже сиджу на свому місці. Розглядую інструменти на сцені. Першим вийшов оркестр, дириген Мілош Єліч (клавішник гурту Океан Ельзи) , музиканти гурту «Акваріум»- Олексій Зубарєв (гітара), Олександр Тітов (бас-гітара), Брайан Фіннеган (флейти), Олексій Мещеряков (ударні). Як тільки вийшов БГ, зал вибухнув оплесками (до речі, зал був повний) і люди ринулися дарувати Гребенщикову квіти.
Прозвучала перша нота, і ми полетіли у нове життя старих і відомих нам пісень. З різних маленьких звуків народжувалось щось загадкове та міфічне. Десь — стук по тарілкам пальцями, десь — гра на барабанах спеціальними щіточками, які видають оксамитовий звук. Десь звучала гра піцикато (не смичком,а пальцами) на скрипках, а десь — звичні електронні ефекти на гітарі. Мене, як дуже критичного слухача, все це настільки здивувало, що півконцерту я просиділа з відкритим ротом.
«Есть песни,которые надо играть лёжа, есть песни, которые надо играть только стоя, а есть песни, которые надо играть сидя. Но это не значит,что их надо слушать сидя» — таким способом БГ підірвав публіку до сцени, де всі почали танцювати. Півтори години пролетіли непомітно. І коли музиканти пішли зі сцени, овації тривали хвилин десять, що змусило їх вийти на біс.
Я не можу назвати це концертом, бо це — щось більше, це — дійство, космічне та магічне, яке жбурляє тебе в катарсис. Після завершення всього цього мені вдалося отримати,на чорному вході, автографи від Тітова та Зубарєва. Не зважаючи на крики директора гурту, що їм треба поспішати, музиканти відповіли, що не можуть відмовити мені 🙂
Автор: Аліса РАТКІНА