Фейк чи ні?

Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну з’явилося дуже багато мас-медіа, що опубліковували новини, які, на жаль, не завжди відповідали дійсності. Завдяки фейкової інформації  дуже легко маніпулювати людьми та сіяти паніку. Як самостійно навчитись розпізнавати  правдиву інформацію від дезінформації?

  • Інформацію краще читати у перевірених каналах, державних чи міських мас-медіа.
  • Завжди намагайтеся знайти «першоджерело». Достовірні  ЗМІ обов’язково залишають посилання, з яких наводиться інформація.
  • У фейкових новинах завжди присутній клікбейт, тобто сенсаційні заголовки великими літерами, багато знаків оклику та негативних емодзі.
  • Якщо інформація правдива, то про неї напишуть одразу декілька великих ЗМІ. Пошукайте новину в інших виданнях. Якщо такої новини немає більше ніде, то, швидше за все, ця інформація фейкова.
  • Перевіряйте фото та відео файли. Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – неактуальні, зроблені в іншому місті, тощо.  
  • У новині немає бути власної думки автора. Інформація повинна бути об’єктивна, з якої читач чи глядач сам має робити певні висновки. Тому наявність уже сформованого авторського умовиводу у матеріалі, який подається як новина є явною ознакою пропагандистського контенту.
  • Звертайтеся до фактчекерів. Якщо вам складно самостійно розібратися, чи фейкове перед вами повідомлення, — надішліть його фактчекерам. У перші дні повномасштабної війни команда Gwara Media створила телеграм-, а згодом і вайбер-бот «ПЕРЕВІРКА», куди користувачі можуть надіслати будь-яку новину, щоб протягом доби дізнатися її фейк-статус. Бот сповістить вас про рівень правдивості надісланої інформації — «правда», «фейк», «маніпуляція», «недостатньо доказів» або надасть розгорнутий коментар.

Користуйтеся цими порадами, щоб уміти розрізняти контент, який вас оточує.

Дар’я Рогова