Хто і чому слухає радіо в Україні
Студент факультету журналістики ЗНУ Антон Рудак провів дослідження щодо популярності радіо серед українців
За дослідженнями Gfk Ukraine радіо залишається популярним ЗМІ в Україні. На думку, О.Гояна, визначення звукового образу сприйняття радіомовного продукту відбувається за основними двома принципами:
— принципом домінування, коли постійно прослуховується одна станція, а всі інші лише її «відтіняють» залежно від настрою слухача, його місцезнаходження або того заняття, яке супроводжує прослуховування радіопрограм;
— принципом доби, коли одна станція обирається для ранкового прослуховування, інша — для вечірнього або вихідного дня.
Саме на цих твердженнях буде базуватися моє соціологічне дослідження. Тому, мета цього дослідження полягає в практичному обгрунтуванні популярності слухання радіо в Україні.
Актуальність соціологічного дослідження зумовлена недостатніми знаннями радіомовників про потреби слухача в різних регіонах України.
Мета: дослідити шляхом соціологічного опитування популярність прослуховування радіо в Україні та чинники, які йому сприяють.
Об’єктом дослідження є люди віком 13-55 років, які прийняли участь у соціологічному опитуванні.
Вибірка соціологічного опитування склала 59 респондентів. Це були люди з різних куточків України — від Закарпаття до Маріуполя, віком 13-55 років. Найактивнішими регіонами в опитуванні були Київ, Запоріжжя та Полтавщина. За родом діяльності респонденти були від автослюсарів та студентів до бізнесменів і директорів підприємств. Серед опитуваних були також: і лікарі, і журналісти, і школярі, і навіть держслужбовці. Знову ж таки моє опитування вчергове підкреслює той факт, що чоловіки більше слухають радіо, аніж жінки. Серед чоловічої аудиторії прийняли участь 74.6%, а жінки 25.4%. Із всіх респондентів 9 людей не слухають радіо взагалі.
Більшість опитуваних слухає радіо по кілька разів на день. Це переважно в той час, коли вони їдуть на роботу і повертаються додому. Жінки найчастіше слухають радіо, коли займаються домашніми справами, або вранці відправляють чоловіка на роботу та дітей до школи. Чоловіки найбільше слухають радіо коли пораються в гаражі або на дачі, працюють за комп’ютером, в офісі та знову ж таки в дорозі. Для молоді радіо – це фон для навчання, роботи за комп’ютером, прийому їжі, відпочинку, поїздки і навіть танців.
За даними мого дослідження, найчастіше люди звертаються до радіо, щоб послухати музику та дізнатись останні новини. Найменша кількість респондентів слухає мовленнєві програми. За способом прослуховування радіо, інтернет поки що програє радіоприймачам на 20%. Дехто слухає радіо тільки їдучи в маршрутці з магнітоли водія. І зараз навіть залишилися люди, які все ще довіряють дротовому радіо («брехунцю»), а таких 7.8%. Це вже переважно люди старшого покоління. Щодо добової активності, то респонденти найбільше слухають радіо вдень та ввечері.
Респондентами було згадано 22 українські ефірні радіостанції. В опитуванні, заради чистоти експерименту, не пропонувалося робити вибір серед певних радіостанцій. Тому рейтинг вийшов наступним:
- «ХІТ ФМ» ( 8 згадувань);
- «Europa Plus Ukraine» (7 згадувань);
- «Радіо 24»/ «1-й канал НРКУ» (6 згадувань);
- «Наше радіо»/ «Радіо Roks» (5 згадувань);
- «Авторадіо», «Мелодія», «DjFm» (4 згадування);
- «Люкс ФМ», «Радіо Relax», «Русское Радио Украина», «Kiss Fm», «Радио Вести» (3 згадування).
Решта радіостанцій, таких як «Радіо ЄС», «Перець ФМ», «Ретро ФМ», «Радіо Культура» (УР3), «Ера ФМ», «Радіо Промінь» (УР2), «Просто Радіо», «Радио Пятница», були згадані по 1-2 рази. Наприклад, НРКУ слухають через непогані розмовні програми та прогноз погоди, «DjFm» через гарний підбір музики, Еру ФМ через суспільні передачі та ефір української служби радіо «Свобода».
Якщо брати до уваги регіони, то найпопулярнішими в Західній та Центральній Україні є місцеві мовники. Найбільше було згадок про «Львівську хвилю». На думку респондентів, ця радіостанція має вдало підібраний плейлист, гарне програмне наповнення, дуже якісно зроблене радіо, орієнтоване на Львів. Окрім того, популярною на Заході є «ФМ Галичина» та «Люкс ФМ – Львів», бо формат значно кращий від мережевого варіанту з Києва. В центрі України найбільше слухають місцеве радіо в місті Олександрія, Кіровоградської області. За відповідями респондентів, найпопулярнішою там є «Радіо Маяк» і канали на її сайті. Другою за популярністю є «Радіо Великих Доріг», що також була згадана у відповідях респондентів. І ще одна радіостанція цього регіону «Радио Bumblebee». Це інтернет-радіостанція. Найбільше її згадували респонденти з м. Кременчук. Щодо Південно-Східних регіонів України, то найбільше згадували про одеські «Радио Шлягер», «Первое радио 87.5», дніпропетровську «Радіо МІХ».
Цікавляться українські радіослухачі і закордонним радіомовленням. Найбільше слухають радіостанції із сусідніх Польщі та Росії. Серед російських слухають:
— «Мир Белогорья» (Белгород), бо майже не відрізняється від українського мовника;
— «DFM», бо якісна ритмічна музика та професійні діджеї;
— «Radio Record», тому що це краща версія на відміну від української «Kiss Fm»;
— «Rise Fm» (Санкт-Петербург);
— «Маяк», бо там є цикл програм, пов’язаних з філософією та літературою, яких бракує на українських радіостанціях;
— «Эхо Москвы».
На більшій частині Львівщини вільно приймається краківська «RMF FM». Це найбільша і найпопулярніша радіомережа Польщі. Респондентам подобається її музичне наповнення. Вона близька за форматом до закритої у Львові в 2009 році «РадіоМан». Один із респондентів зізнався, що виріс з RMF FM. Також слухають за допомогою мережі інтернет 1 і 4 канали Польського радіо, Polska Stacja та радіоканали на її сайті.
Серед іншого закордонного радіо, слухають «BBC World News», «HotMix Radio», «WHTZ» (Нью-Йорк, США), «WMCA 93.9 Miami» (Маямі, США), «Radionomix».
Українці також слухають і суто інтернетівське радіо: «Зайцев ФМ» (Росія), «Є-Радіо» (Україна), 101.ru (Chill Out), «Радіо Ренесанс» (Україна) і канали на deezer.com
На питаня “Чи задовольняють вас українські інформаційні радіостанції» були неоднозначні відповіді. Хтось відповідав, що не слухає інформаційне радіо, бо воно відволікає від роботи, а для когось воно не інформативне. Ще дехто сказав про те, що вони «переливають з пустого в порожнє». Але більшість відповідей, все ж таки, були позитивними. Наприклад, деяким до вподоби були 3 канали НРКУ, бо на них панує українська атмосфера. Окремі респонденти слухають інформацію тільки по радіо, тому що там менше «джинси» ніж на телебаченні і воно оперативніше.
Респонденти бажали б додати в український радіо простір побільше пізнавальних, просвітницьких україномовних передач. Опитуваним хотілося б прибрати з радіоефіру примітивну російську попсу, створення радіостанцій, які б крутили спокійну музику на кшталт Луїза Армстронга; побільше новин та аналітики. Один респондент сказав, що треба змусити повірити аудиторію в те, що радіо це круто. Були і наступні побажання:
— заборонити місцеву рекламу на мережевих радіостанціях;
— відмінити або зменшити квоту української музики в ефірі. Можна знайти ефективніші способи стимулювати радіостанції брати в ефір українських виконавців, тим більше, що квотування зараз або не дотримується, або легко обходиться;
— посилити контроль за використанням української мови в ефірі мережевих радіостанцій. На загальнонаціональні радіостанції не може поширюватися дія закону про регіональні мови та мови нацменшин;
— щоб було побільше українських пісень про відомих людей;
— збільшити кількість радіостанцій у малих містах;
— додати радіо у цифрову мережу Т2;
— встановити потужні радіопередавачі спрямовані на окуповані території;
— почути радіостанції в стилі «джаз»;
— збільшення кількості місцевих радіостанцій.
Ще однією обговорюваною нині є проблема впровадження повноцінного громадського телерадіомовлення. Я поцікавився у респондентів чи готові вони платити з власної кишені за громадське радіо:
— Так, в залежності від абонентської плати, якщо й справді будуть актуальні питання підійматись та буде довіра у суспільства і зворотній зв’язок;
— Готовий, за умови організації ефективної та незалежної служби;
— Залежить від того, яка буде сума абонентської плати;
— Так, якщо це буде дійсно якісно та цікаво;
— Напевне ні, тому що це повинно походити не від простих людей;
— Ні, бо мене влаштовують існуючі радіостанції;
— Дивлячись скільки платити, та в залежності від того, якої якості буде суспільне мовлення. На жаль, сьогодні українські радіомовники часто не обізнані із ситуацією, яку висвітлюють і відстають від реалій життя на 10-20 років;
— поки не покращиться ситуація із зарплатами (відповідність цін та розміру зарплат) – ні;
— ні, бо є безкоштовні аналоги;
— ні. А навіщо? Радіо це свобода. Немає сенсу встановлювати меркантильні рамки. Якщо мене зацікавить якийсь закритий радіоканал, то я, звісно, куплю на нього підписку. В інших випадках мене влаштовують канали, що представлені на безкоштовній основі.
Висновки
Отже, за відповідями опитуваних, радіо є популярним видом ЗМІ в Україні. Проведене соціологічне дослідження показало, що Україна потребує якісних регіональних мовників. Люди хочуть чути радіо з місцевим колоритом та новинами. За якістю українські радіостанції також поступаються закордонним, зокрема професійністю ведучих, своїм контентом. Тому, на сьогодні українські споживачі інформації поки що не готові платити за майбутнє суспільне радіомовлення.
Антон Рудак