Інформаційна гігієна гігієна, або як вийти сухим із медібитви
Чи знайомо тебе це: “Завтра Viber стане платним — перешли це 10 друзям і для тебе він залишиться безплатний”, Facebook-тест “Який святий тебе оберігає”, прохання “Поставте плюсик у коментарях, і ми перерахуємо 1 долар на лікування хворій на рак дівчинці”? Якби хоча б раз, ти виконував ці дію - вітаємо, тебе спіймали на гачок медіашахраї.
Маніпулятори пильнують за тобою в інтернеті, у соцмережах та онлайн-ЗМІ. Аби не потрапити у пастку шахраїв, потрібно дотримуватися базових правил інформаційної гігієни та розвивати критичне мислення. Ми зібрали поради, які допоможуть тобі аналізувати інформацію та зберігати спокій у часи, коли уявити життя без медія майже неможливо.
Якщо ти ще не зрозумів важливість цієї теми, то ось деякі дані з дослідження яке провела громадська ініціатива “Як не стати овочем”. 54% українських користувачів Facebook публікують фейки та маніпуляції. Ще вважаєш, що ця тема не є актуальною?
Ще трішки цифр
- За даними дослідження про яке написали вище, протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Проте користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок. Одна з основних тем фейків, які публікували українці, — коронавірус.
- Лідирують публікації з маніпулятивною інформацією (34%) та посилання на сайти-сміттярки (29%).
- Волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» протягом серпня досліджувала дотримання українцями базової інфогігієни у Facebook. Її порушеннями вважалися:
- публікація матеріалів з посиланням на сайти-сміттярки — ресурси, які імітують онлайн-медіа. Вони публікують новини, не дотримуючись журналістських стандартів, перекручують та маніпулюють фактами, формулюють спекулятивні заголовки;
- посилання на тексти, які містять маніпулятивну інформацію;
- фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні;
- тести та ігри розважального характеру, проходячи які людина дає доступ до своїх даних.
Інформаційна гігієна — це що?
Цей термін почали використовувати з розвитком інформаційних технологій. У 21 столітті людство отримало безмежний доступ до потоків новин. Недобросовісні організації та особи використовують інформацію в корисливих цілях. Вони створюють багато інформаційного сміття, тобто продукують брехню з метою маніпуляцій.
Головна порада щодо гігієни — мити руки: ретельно, з милом і приблизно 30 секунд. Головна порада щодо інформаційної гігієни — сумнівайся в усьому, що читаєш, дивишся та слухаєш. Ми миємо руки перед їжею, щоб не заразитися. Так само ми маємо фільтрувати інформацію — щоб не поглинути в інформаційному смітті.
Метою інформаційної гігієни є зниження негативного впливу інформації на наше ментальне, фізичне та соціальне добробут. Перша швидка допомога у цьому — медійна грамотність. Вона передбачає вміння критично мислити та аналізувати тексти. Нагадаємо, що будь-який допис у твоїх соціальних мережах – також є медійним продуктом. Тому варто розуміти природу інформації та техніки її впливу на тебе та оточення.
Як же дотримуватися інформаційної гігієни?
- Фактчекінг — твоє все
Нерідко буває так, що хтось вигадує абсурдну і неправдиву новину чи створює таку ж фотографію і виставляє її в інтернеті. Це називається інформаційний вкид. Головна мета, аби люди почали активно ширити це повідомлення. Тут варто перевіряти факти, або передати це повідомлення журналістам, аби вони його перевірили.
- Критично аналізуй прочитане
Звертай свою увагу на дані та статистику. Цифри — докази, якими легко маніпулювати та, на жаль, часто саме так і роблять медіаманіпулятори. Коли читаєш, став собі запитання: “Кому вигідно, щоби я це прочитав”.
- Стеж, за фактчекерами
На щастя, є люди, які виловлюють обман у повідомлення та висвітлюють усі подробиці. Наприклад, сайт Stopfake.org. Принцип роботи платформи полягає в моніторингу російських, українських та європейських медіа, де журналісти шукають потенційно неправдиву інформацію, перевіряючи факти.
- Розділяй емоції та факти
Часто в новинах або соціальних мережах апелюють саме до емоцій читачів. Ми всі емоційні певною мірою, і нам легше реагувати на те, що написано чи подано яскраво
- Будьте пильними з алгоритмами
Соціальні мережі працюють за певними алгоритмами. Вони влаштовані так, щоб затягнути нас і залишити подовше в режимі онлайн. Соціальні мережі аналізують також вашу мережеву активність (лайки, коментарі, репости) і на їхній основі формують вам стрічку новин. Це і називається алгоритм, підлаштований під вас і під який ви підпадаєте.
Інформаційний трафарет — обов’язкова складова медіаграмотності
Ніщо так не мінімізує впливу інформаційних вірусів на нас, як правильно сформований та регулярний у використанні інформаційний трафарет.
Щоб його створити, виберіть понад два медіа з “Білого списку” Інституту масової інформації й насамперед читайте новини та аналітику в них. Лише зрозумівши об’єктивну реальність, переходьте на інші інформаційні канали, де немає стандартів і фільтрування інформації.
Щоб бути в курсі останніх фейків і дезінформаційних меседжів, бодай раз на тиждень заходьте на сайти фактчекерів:
- “По той бік новин”;
- StopFake;
- VoxCheck.
Як безпечно користуватися Facebook?
- Перш ніж прочитати емоційний, контроверсійний чи політичний допис, що має велику залученість, перевірте, чи там є боти. Якщо так, то прискіпливо перевіряйте інформацію або уникайте її.
- Не взаємодійте з інформацією, якщо не впевнені в її безпечності. Не ставте вподобайку, не пишіть коментар, не поширюйте допис.
- Якщо бачите фейкову чи маніпулятивну публікацію, не взаємодійте з нею. Створіть альтернативний допис, у якому висловите свою позицію. Або зробіть скрін некоректної публікації, напишіть на ній «фейк» і так опублікуйте.
- Не додавайте у друзі людей, які проходять тести, флешмоби та інші форми завуальованого збирання даних або публікують посилання на сайти-сміттярки.
- Не додавайте у друзі ботів.
- Перш ніж підписатися на сторінку, вивчіть її зміст.
- Не беріть участі у флешмобах, де є умова «скопіюй цей текст та опублікуй його», і різноманітних тестах, іграх, опитуваннях, у яких потрібно ідентифікувати себе через акаунт у Facebook.
- Не натискайте на невідомі посилання.
- Не встановлюйте безплатних додатків.
- Не забудьте встановити надійний та унікальний пароль і двофакторну автентифікацію.
Як безпечно користуватися Youtube?
- Якщо хочете подивитися новини чи іншу суспільно-політичну інформацію, ознайомтесь спочатку з інформаційним трафаретом, щоб було з чим звірятись і бачити, де є маніпуляції.
- Шукаючи інформацію, звертайте увагу на джерела. Вивчайте авторів і тільки потім дивіться самі відео.
- Не забувайте періодично чистити списки рекомендованих відео. Бачите неприйнятні — тисніть “не цікавить”.
Як безпечно користуватися месенджерами?
- Перевірте налаштування й переконайтеся, що вас не можна додавати в чати/спільноти без вашої згоди.
- Для конфіденційного спілкування вибирайте надійні месенджери (наприклад, Signal).
- Не забудьте встановити надійний та унікальний пароль і двофакторну автентифікацію.
- Перш ніж підписатися на канал, перевірте його автора чи медіа. Переконайтеся, що це справді їхній канал.
підготувала Юлія Чернявська