Як війна змінює українську мову
Спостереження доцентки кафедри видавничої справи та редагування Наталії Романюк 
Правопис слів «росія», «москва», «путін», «рф» і їхні варіації (рашка, московія, путлер тощо). Їх ми все частіше продовжуємо (бо дехто, зокрема і я, робимо це з 2014 року) писати з маленької літери. Ба більше, це можна пояснити вже наявним правилом правопису: прізвища людей та імена, які вживають зневажливо, пишуть з малої літери. Цю думку озвучив й Олександр Авраменко (https://cutt.ly/9FEtpWp).
Однак існує й така думка у Facebook-групі Рух «За мову»: «Писати Росія з малої – це безпомічний інфантилізм і слабкість». Та абсолютна більшість підписників не погоджуються з цим, стверджуючи, що так вони демонструють свою зневагу до цієї «недодержави». Переконана, що в новій редакції Правопису української мови ці приклади зафіксують офіційно. Привітання «Доброго дня/вечора, ми з України». Звісно, в нашій мові традиційним і нормативним є привітання «Добрий день», «Добрий вечір» (але «Доброго ранку»). Вислів «Доброго дня/вечора», на моє переконання, зараз має абсолютно виправдане пояснення: це побажання нам саме доброго, спокійного дня чи вечора, адже в умовах частих сирен тривоги це має неабияке значення. Думаю, що з часом і цей варіант буде визнано як нормативним. Національне гасло-вітання «Слава Героям!» За правилами правопису тут слово «героям» треба писати з маленької літери, бо воно позначає загальну назву. Та українці саме це слово в усіх контекстах, а не лише у випадку привітання, починають писати з великої літери, щоб підкреслити повагу, вдячність нашим захисникам. Не маю сумнівів і в тому, що привітання у формі «Слава Україні!» – «Героям слава!», «Слава Героям!» набуде всеукраїнського використання, передумови цьому маємо вже: так вітаються і ведучі, і гості телемарафону, так вітаються українці між собою. Поява нових форм традиційних слів:• росія – рашка (московія, мордор);
• путін – путлер;
• фашизм – рашизм, путінізм;
• росіяни – русня (орки, московіти, мокшани, ваньки, лаптєногі, окупанти).
Зумовлено це впливом художніх творів, історичних фактів, звідки українці і взяли ці лексеми та активно послуговуються зараз. Так, автор матеріалу «Чому російських окупантів в Україні називають орками» пише: «Орки в культурі жанру сучасного мистецтва фентезі – це міфічні істоти, що відрізняються дезорганізованістю, неохайністю, великою чисельністю, а також вкрай низьким інтелектом і великою злістю до людства» (https://cutt.ly/hFEtPtp). Тут заперечень нема, особливо після фото і відео зі звільнених міст і сіл (Буча, Гостомель, Ірпінь та ін.).
В умовах війни ми бачимо об’єднання всіх українців. Нарешті відчули, що ми – єдиний народ, що нас усіх болить окупація півдня України та руйнування, геноцид півночі та сходу України. Тому все частіше використовують вислови «південь України», «схід України», «північ України», «центр України» та «захід України» замість Південна/Східна/Північна/Західна Україна. Усе це в межах розуміння, що Схід і Захід – разом 
