Камінг-аут: відверте зізнання Катерини Білотченко

Тема ЛГБТ на сьогодні є дуже поширеною.
11 жовтня проводиться у багатьох країнах світу День камінг-ауту,
метою якого є інформування людей та підтримка ЛГБТ спільнот.

—Я почну інтерв’ю з питання: як це бути людиною, яка належить до ЛГБТ
спільноти у 2022 році?
-Вільно. Мені не потрібно брехати, вигадувати, роз’яснювати щось. Мені
справді полегшало жити, після того, як я зробила камінг-аут.
Ти прокидаєшся зранку і розумієш, що зараз 21 століття і забивати камінням не
стануть. Нині всі самовиражаються і це нормально. Люди розвиваються дедалі
більше і щоразу хочеться пробувати щось незвідане. І я входжу до їхнього
числа. Я експериментую, шукаю себе і тому можу точно і впевнено відповісти,
що я добре почуваюся не дивлячись ні на що.
-Через що тобі потрібно було пройти, щоб досягти обізнаності у своїх
бажаннях?
-Ой, це питання дуже важке для мене, але я вже готова про це відверто
говорити.
З раннього віку, у школі, з мене глузували та знущалися однокласники. Все
через те, що в мене раніше за всіх почалися зміни на обличчі. Було багато
запалень та висипань. Я лікувала шкіру, але потім просто не витримала і почала
користуватися косметикою і всю цю справу на обличчі замазувати товстим
шаром. Відповідно, мене висипало ще більше, а через це я піддавалася ще
більшим глузуванням однокласників. І чомусь завжди, це було з боку хлопців, а
не дівчаток. Мене ображали, малювали потворні портрети з моїм обличчям.
Також часто чекали після школи та били. Я приходила додому та замазувала
синці, тому що думала, що якщо розповім матері, то вона почне розбиратися в
цьому в усьому і з мене ще сильніше почнуть знущатися і бити. Але мама
завжди мене підтримувала та заспокоювала. Постояти за мене по-чоловічому
було нікому, батько від нас пішов, коли мені було 8 років. Ми дуже рідко
спілкуємося, у нього інша жінка та сім’я. Він викреслив нас зі свого життя. Але
я намагалася твердо стояти на ногах.
-Як змінилося твоє життя після шкільних років?
-Я протягом 3 болісних років, починаючи зі старших класів, займалася над
собою, як зовні, так і внутрішньо: записалася до зали, почала доводити свою
фігуру до ідеалу, ходила до дерматологів, косметологів, займалася медитаціями
та чим завгодно. Наприклад, коли я вже вступила до університету, мене було не
впізнати. І тоді я почала розуміти, що без гарної зовнішності, у тебе не буде ні
друзів, ні коханої людини. Усі спочатку дивляться на зовнішній вигляд. Як
людина пахне, як одягнена, яка постать, риси обличчя. Коли я змінила себе, у

мене з’явилося все: увага від протилежної статі, турбота, залицяння, стосунки та
багато подружок. Як і добрих, так і поганих.
І здавалося б, що нарешті я почала щасливо жити, але не так сталося як
гадалося. Я зустрічалася з одним хлопцем, все було добре, прямо як у казках,
говорив як він мене до нестями кохає, але одного вечора я дізнаюся, що він
зрадив мені з моєю старшою сестрою. Розповіла мені про це моя сестра.
Виявилося, що вони вже давно були знайомі й колись були разом у юнацькому
віці. А тут я цього хлопця привела додому через кілька років знайомити з
батьками. Все так закрутилося, що вони не знали що робити і як чинити, але
вирішили просто нічого не розповідати. І спочатку все складалося вдало, але
якось вони зустрілися випадково на вулиці, мій хлопець запросив на чашку
кави, а моя сестра погодилася. Вони сиділи, згадували минулі часи, душевно
розмовляли, але в якийсь момент це все переходить у пропозицію подальшого
спілкування в неформальному місці, тобто у нього вдома. І там сталася зрада…
Нині у мене стосунки із сестрою не дуже хороші, але й не погані. Після
зізнання сестри, я розлучилася з хлопцем і довго не спілкувалася ні з ким.
В той час, коли я вже відпустила всі образи, я почала зустрічалася з чоловіком,
який старший за мене на 10 років. Він постійно ображав мене. Пам’ятаю
останній випадок, коли він, будучи в алкогольному сп’янінні, почав гвалтувати
мене та сильно бити. На щастя моя сусідка Юлія, почула це і викликала
поліцію. І того дня вона врятувала моє життя. А зараз Юлія – моя кохана
дівчина і сенс мого життя.
-А як до такого вибору поставилися твої близькі?
-Мені пощастило, що я зустріла добрих людей, які стали моїми друзями. Вони
завжди мене підтримували та підтримали тоді, коли я зізналася у своїй
нетрадиційній орієнтації. Чесно, я очікувала негативної реакції та вже
налаштовувалася вислуховувати про те, що це не нормально, що в природі є
чоловіки та жінки, і вони мають створювати сім’ї. Я була готова до цього. Але,
наприклад, моя мама поставилася до цього погано. Вона до останнього не
хотіла цього приймати й говорила, що це минеться, що це все не серйозно і що
рано чи пізно я захочу дітей, а з дівчиною мені нормальну сім’ю не створити.
Було дуже багато сварок, образ, скандалів. Але ми все ж таки змогли дійти
компромісу і зійтися на думці, що ніхто не втручається в особисте життя
кожного: мама має своє особисте життя, а я своє. За свої вчинки та дії
відповідатиму тільки я. Ось на цьому і зійшлися.
-Як змінилося твоє життя з того часу, як ти перестала приховувати свою
сексуальну орієнтацію?
-Моє життя нічим особливо не змінилося, окрім того, що я відкрита лесбіянка.
Я ходжу на роботу, відпочиваю, займаюсь спортом. У мене є свої інтереси та
хобі. Я слухаю музику та займаюся танцями. Загалом, роблю все те саме. Тут

ніщо не змінилося. Я поводжуся як звичайна, нормальна, розумна людина. Я не
ходжу вулицями та не кричу на весь голос про те, що я лесбіянка. Це суто моя
справа от і все.
-Як складаються стосунки в одностатевій парі? Чи має хтось бути
сильнішим та домінувати?
-Дивіться, коли ти кохаєш людину, то ти можеш і борщ зварити та
прибиранням зайнятися, речі випрати, на базар сходити та цвях у стіну забити.
Головне – бажання та віддача у відносинах.
Любовні стосунки не поділяються на гетеросексуальні чи гомосексуальні.
Будуються так само. Знайомство, романтика, догляд та спільний час
проведення. Хто хоче, той виявляє більше ініціативи. Немає сенсу роздавати
ролі, все відбувається взаємно. Принаймні так відбувається у мене. Десь, у
якихось моментах, я буваю сильнішою, рішучою, витривалішою, ніжнішою,
лагіднішою, дбайливішою, а десь моя дівчина. Головне, це щиро любити один
одного і завжди бути поряд.
-Що б ти хотіла сказати дівчаткам нетрадиційної орієнтації молодших за
себе?
-Хочу сказати, що не варто ніколи боятися своїх почуттів та відчуттів. Потрібно
до них прислухатися. У нас життя одне, якщо не спробуєш, то не дізнаєшся, як
то кажуть. Так само, щоб не замикалися в собі, завжди розмовляли про свої
переживання і почуття. Раджу завжди залишатися собою і бути доброю
людиною, бути чесною до себе та свого оточення. Люди повинні розуміти, що
ми відрізняємося лише перевагами та не більше.

Анастасія Щеглова