Наша молодь

Зараз наша країна переживає складні часи.  Я впевнений що коли ми здолаємо всі  складнощі – то  доведем, що наша нація – вільна від панів та загарбників. Всю свою історію Україна боролася за свою незалежність і навіть тепер хлопці й дівчата, які захищають нас, доводять що наша країна так просто не віддасть право на волю та незалежність.

«Я впевнений, що в цій боротьбі, мирній і безкровній боротьбі, а яка вона буде далі покаже тільки історія. Навіть останнє слово, завершальне слово, скаже наша молодь.» — В’ячеслав Чорновіл

Від нашої молоді залежить наше майбутнє. Юнаки та юначки, які плідно працюють для майбутнього своєї країни варті пошани. У воєнний час багато молодих людей стали на захист своєї країни. Багато з них поклали свої голови заради майбутнього інших. Так як і студенти під Крутами.

Бій під Крутами (29 січня 1918 р.)

Одним з перших та визначних проявів студентського патріотизму став бій під Крутами. Тоді більшовицька армія мала значну перевагу: її чисельність була майже в 10 разів більшою за армію УНР (Української Народної Республіки), і їхня техніка була значно потужнішою: бронепотяг та артилерія — проти гармат та кулеметів. Однак тодішні армія УНР, яка налічувала лише 520 осіб, змогла зупинити наступ більшовиків на 4 дні, завдяки чому було підписано Берестейський мирний договір. А план очільника радянської армії Михайла Муравйова захопити Київ у той же день провалився.

Це не перша війна з країною агресором яка була в історії України. Варто згадати 2014 рік.

Російсько-українська війна (2014 р. — і нині)

Після початку російсько-української війни студенти не змогли сидіти спокійно, і взяли до рук зброю, аби захистити територіальну цілісність своєї країни.

А з 24 лютого 2022 року університетська молодь активно долучилася не лише до захисту країни, а й до оборони тилу також. У закладах освіти масово почали виготовляти сітки, збирати та відправляти гуманітарну допомогу, готувати їжу для бійців Тероборони. Значна частина з них і досі активно тримає тил, поєднуючи це з навчанням. Наприклад, студенти Львівського національного університету ім. І. Франка щосуботи виготовляють окопні свічки, які відправляють бійцям для обігріву.

Також безліч студентів ще на початку повномасштабного вторгнення так і не повернулися до навчання після вимушених канікул у всіх ЗВО України. Деякі з них назавжди запам’яталися історії країни бійцями, що полягли, захищаючи рідну державу. Наприклад, на сайті Каразінського університету є окрема сторінка, яка присвячена тим студентам та випускникам цього ЗВО, що померли внаслідок російської агресії.

А у Львові, зокрема, 12 серпня 2022 року провели акцію «Дипломи, які ніколи не видадуть». Тоді на площі Ринок повісили 40 іменних документів про закінчення навчання, які вже ніколи не побачать своїх власників, адже вони в перші дні повномасштабного вторгнення узяли до рук зброю та загинули, борючись за свободу нашої країни.

В мирний час наша молодь також неустанно працює на благо країни та роблять все, що зможе збудувати краще майбутнє для нашої нації.

Революція на граніті (2-17 жовтня 1990 р.)

Таку назву отримали протести молоді (переважно студентів), які в центрі Києва влаштували масову акцію з голодування, аби тодішня влада прислухалася до їхніх вимог. Оскільки керівництво СРСР направило всі гроші країни на військовий промисел, фінансів на звичні побутові речі не вистачало. Так виник дефіцит товарів, що і стало однією з причин виходу молоді на протест.

На тодішній площі Жовтневої революції (нині це Майдан Незалежності) протестувальники розгорнули наметове містечко, а кількість людей, що долучалися до цієї акції, зростала. Серед вимог учасники цього дійства висували:

• відкласти підписання нового союзного договору (після цього рішення СРСР мав постати оновленим союзом, що означало збереження цієї держави);
• перевибори Верховної Ради УРСР з веденням багатопартійної основи (тоді провідною партією була комуністична);
• аби українці проходили службу на території УРСР (тоді багатьох відсилали до різних куточків Радянського Союзу);
• здійснити націоналізацію майна Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України;
• відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Коли 16 жовтня мітинги набули всеукраїнського масштабу, влада пішла на поступки. Наступного дня виконали частину з вимог. Дії і рішучість цих студентів та молоді, яка долучилася до Революції на граніті, стали одним із поштовхів до розпаду СРСР та продемонстрували бажання українців розвиватися у самостійній країні.

Революція Гідності (21 листопада 2013 — 22 лютого 2014)

Після рішення Віктора Януковича не підписувати угоду про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» небайдужі вийшли на Майдан Незалежності у Києві на мирну акцію протесту, аби показати невдоволення діями очільників країни.

Українці, значною частиною серед яких були саме студенти, долучилися до масової акції проти відхилення українського керівництва від курсу інтеграції у ЄС та засилля влади в руках Януковича та його прибічників з орієнтацією на Росію.

Однак тодішні очільники держави не були налаштовані на поступки, що продемонстрували використанням фізичної сили проти мирних протестувальників. Унаслідок цього загинули 107 людей, а отримали поранення 1372 людини.

Як результат, тодішній президент України Янукович утік, тодішній голова Верховної Ради Рибак подав у відставку, майже 20 депутатів вийшли з «Партії регіонів», а низку високопосадовців звільнили. Однак найголовнішим стало те, що Україна вийшла з-під сфери контролю РФ в економічному та політичному планах.

Отже наша молодь має великий вплив на наше майбутнє. Саме від них залежить те як будуть жити наші пращури та як запам’ятаються ці важкі часи для нашого народу.

Джерела: nzl.theukrainians.org

Івженко Ярослав