Недобудовані мости Запоріжжя

В нашому місті є велика кількість вражаючих та славних місць. Куди не вийди, куди не поглянь, видніється чудова місцевість. Скільки їх? Всіх і не злічити. Але є одне єдине, яке моєму серцю дарує особливу радість: недобудовані мости Запоріжжя

Дивно, але яку вони несуть красу. Здавалося б, шедевр не закінчено, що тут можна подивитися? Але ж ні, навпаки. Станеш на кам’яну брилу, піднімеш голову догори — і ось тобі свіже небо, в очах якого відбивається величезний тулуб сивого Дніпра. Подивишся перед собою — і ніби в інший куточок країни потрапляєш. Свіже зелене повітря, голки сосен, ялин і кришталева свіжість. Нарешті, кинеш оком донизу, і уявляєш, що ти — частина всього того, що називається міською красою.

Я спостерігала дивну картину: подібної висоти не гребують ані підлітки, ані навіть дорослі. Підліткам хочеться здаватися дорослими, саме від того вони пройдуться дрібним кроком по ребристих камінцях, обігрітих місяцем. Впруться носом в нескінченність — і вдивляються в глибоку далечінь, починають міркувати про щось високе і доступне тільки їм одним. І навпаки — дорослі. Саме тут, немов звиваються в далекому минулому, стають маленькими, безтурботними.

Середина Дніпра — це все наше місто, саме звідси ти можеш оглянути весь наш славний край. Багато дивовижних і славних місць зберігає місто, немов лепрекон своє золото. Можна сходити в  парк, проїхати до порту або прогулятися набережною. Можна, тут все дихає своєю важливою і особливою історією.

Але моєму серцю особливо пам’ятні саме ці мости. Чому? Неважливо. Але нехай у вас, у кожного з вас будуть свої таємниці і свої улюблені місця. І дорожили б ви ними так, як дорогі мені ці безмежно красиві мости.

Яна КУРІПКА