«Осінь – велика сестра, що ніколи не спить»: поетичний вечір Олеся Барліга в Запоріжжі

14 листопада Книгарня «Є» «провела» вечір поетичної поезії за участі Олеся Барліга

Олесь Барліг – поет, прозаїк, драматург, журналіст. Автор поетичної збірки «Насолода уявної смерті» і книги п’єс «Звірі подивляться замість тебе». Лауреат конкурсної програми фестивалів «Драма.UA» і «Тиждень актуальної п’єси». Твори Олеся увійшли до численних антологій і колективних збірок.

«Осінь – велика сестра, що ніколи не спить» — саме таку назву мав вечір поетичного читання, який увібрав у себе чи не всі складові всього людського й того, що виходить за межі людської свідомості та розуміння: кохання, магії, мандрівки, упізнавання незвичного тощо.

В основу кожного з віршів покладено змалювання природи у всій її красі. Поет має здатність вбачати незвичне в простих на перший погляд речах. За словами автора, осінь – це певний магічний довготривалий процес з образами вересня, жовтня та листопада, кожен місяць — по своєму унікальний та уособлює в собі вишуканість і неповторність.

Все що змальовує Олесь у своїх витворах — не лише пейзажна лірика, але й поезія про кохання, батьківщину, національні проблеми, прийняття і в той же час противага самому собі. «Осінь — завжди присутня поруч у житті кожного з нас, навіть якщо ми цього не відчуваємо», — саме такими словами поет підкреслив свій виступ перед аудиторією, якій не байдужа подальша доля збірки осінніх поезій та інших творів автора.

Протягом всього заходу, кожен присутній мав змогу поставити Олесю запитання стосовно конкретної поезії або його творчості загалом. Письменник започаткував у фейсбуці групу, де публікує добірку віршів, в яких змальовує осінь яскравою та барвистою сестрою або ж навіть матір’ю. А з відеопоезіями Олеся Барліга можна ознайомитися на його Ютуб-каналі.

З чисто вимитих вікон літо пускає сонячних зайчиків.

Літо готує мури зі світла і спеки.

Літо вдягає лати поту і млості.

Літо шукає рівноваги твоїх 36 і 6 з навколишнім світом.

Влітку завжди молодшаєш,

Якийсь замулений образ визирає крізь тебе

Мов плівка років, тьмяніє на сонці,

стає прозорішою.

Але як не блукай в цьому нетривкому Середзем’ї,

Вересень не спускає з тебе багряного ока,

Тримає на ланцюгу назгула Іллю.

 

Осінь – королева ломбарду

Де закладено обручку з літом.

Осінь – велика сестра, що ніколи не спить.

Олесь Барліг

Автор: Алла ЯРЕМЕНКО

Фото: Олена КРАСНОСЕЛЬСЬКА