Посткроссинг – передай привіт у кожний куточок світу

У наш час, коли технології дозволяють передавати повідомлення у різні частини світу за декілька секунд, не дивно, що листування асоціюється з чимось старим, чорно-білим, як фотокартки у бабусіних альбомах. Проте є й ті люди, котрі ще не забули того тремтіння в руках, коли дістаєш з поштової скриньки листівку. Саме вони і займаються посткроссингом

Як це працює? У наш час є два варіанти: або через міжнародний сайт, або через українській. Різниця лише в тому, на скільки далеко надсилається ваша листівка. Далі вам дають адресу випадкової людини, а в цей час вже і вам пише хтось зовсім незнайомий, щоб і його листівка подолала тисячі кілометрів. Щоб вже тут, в Україні, ви взяли в руки маленьку частинку Америки, Німеччини, чи, може, навіть Австралії.

На перший погляд це — щось зовсім просте, нічого надзвичайного у картоні з малюнком та адресою нема. Але чи знали ви, що десь під Нью-Йорком є молода дівчина, на подвір’ї котрої двадцять сім кіз та чотири собаки? Чи ось, наприклад, в Німеччині є хлопець, котрий мріє побувати в Норвегії. А в Австралії мешкає одна надзвичайно добра людина, її серце зігріває вже три маленькі душі, для котрих вона стала матір’ю.

Це звичайні люди з усього світу, про котрих ви ніколи не дізнаєтесь з новин. Це крихітні частинки їх долі, які вони вписали у листівку. Чи не є це чудом? Тільки уявіть як серед рахунків і реклами у вашій поштовій скрині чекає маленька оповідь про чиєсь життя.

Вже декілька років я надсилаю людям зі всього світу маленькі привітання та історії зі свого життя. І думки про те, що, можливо, саме зараз хтось тримає у руках мою листівку, зігрівають душу в осінні вечори.

Автор: Валерія МОСЕЙЧЕНКО