Чемпіон, що пожертвував кар’єрою задля порятунку людей

Ім'я Шаварша Карапетяна "греміло" свого часу по всьому Радяньскому Союзу - кожен чув про спортсмена-героя, який врятував десятки людей із тролейбусу, що впав з траси у холодне озеро. Це - найвідоміший подвиг легендарного вірменина, але не єдиний. Зовсім нещодавно, 19 травня 2016 року, Шаваршу Карапетяну виповнилося 63. Ми вирішили згадати історію цієї унікальної людини - "спортсмена, героя і просто красеня".

Як все починалося

Шаварш Карапетян народився у 1953 році у вірменьскій родині Володимира і Асмік Карапетян. Свого первістка батьки назвали на честь родича, який загинув під час Великої Вітчизняної війни. З дитинства Шаварш займався спортом. Мотивації було вдосталь, а в першу чергу, прикладом для юного спортсмена був його батько, який захоплювався боротьбою, футболом, гімнастикою.

Спочатку Шаварш займався класичним плаванням. У 16 років на Всесоюзній спартакіаді школярів він брав місця аж в третьому десятку, але рік потому юний спортсмен взяв золото на чемпіонаті республіки серед юнаків у плаванні вільнім стилем та на спині. 

Хтозна, можливо, Шаварш Карапетян незабаром став би зіркою Олімпійських ігор. Але у великому спорті, на жаль — чимало інтриг. Між тренерами Шаварша виник конфлікт, який закінчився драмою – ні в чому не повинного хлопця відрахували з республіканської команди як «безперспективного». Розгубленому 17-річному Шаваршу допоміг вірменський тренер Ліпарі Алмасакян, який займався з плавцями-підводниками. Так Шаварш Карапетян з класичного плавання «занурився» в підводне.

Підводник-чемпіон

Для масового глядача підводне плавання не таке цікаве візуально, як класичне – плавця не видно (адже він під водою), а сидіти рахуватти хвилини його рекордів – цікаво тільки професіоналам, які знаються на цьому спорті. Але насправді плавання в ластах на затримці дихання і з аквалангом — технічно набагато складніше, ніж класичне плавання «над водою».

Мабуть саме через відсутність видовищності підводне плавання не включене до олімпійської програми. Це і  стало причиною того, що про грандіозні спортивні досягнення Шаварша Карапетяна лишилися загалу не відомі, а про значні перемоги пам’ятають лише фахівці та віддані прихільники спортсмена.

Шаварш посідав призові місця на чемпіонатах СРСР, а в 1972 року на першому для себе чемпіонаті Європи він виграв дві золоті медалі і встановив два світові рекорди. Від цього моменту до фактичного закінчення кар’єри Шаварша пройде всього чотири роки. За цей час він стане 17-кратним чемпіоном світу, і 13-кратним чемпіоном Європи.

У 23 роки він став справжньою легендою підводного плавання. Але доля повернула дорогу Шаварша Карапетяна в інший бік — наступною сходинкою у його житті стало… витягання людей з «того життя». У прямому розумінні — витягання.

Єреванське озеро, затонулий тролейбус і  живі люди

Вперше Шаварш Карапетян врятував життя десятків людей у 1974-му. Спортсмен разом з товаришами по команді і тренерами автобусом повертався до Єревану зі знаменитої спортивної бази у горах в Цахкадзорі. На гірській трасі машина почала «барахлити» і водій зупинився для ремонту. Поки шофер порався в моторі, автобус раптово став котитися до краю дороги, і за кілька секунд міг впасти вниз у прірву. Шаварш, що сидів ближче до кабіни водія, зорієнтувався першим. Він розбив скло і різко вивернув кермо в сторону гори. Фахівці потім говорили, що в тій ситуації це було єдиним правильним рішенням. Завдяки цьому інтуїтивно точному рішенню уцілів і сам спортсмен, і ще три десятки людей.

6 вересня 1976 року Шаварш Карапетян зазвичай  тренувався на березі Єреванського озера. Разом з ним на пробіжку вийшли його брат Камо і тренер Ліпарі Алмасакян. Коли спортивний крос майже дійшов фінішу — сталася відома трагічна і разом з тим героїчна подія. З траси на дамбі на повному ходу падає в озеро переповнений людьми тролейбус. У лічені секунди він іде на дно.

За офіційною версією, причиною аварії став серцевий напад у водія. Набагато пізніше «виплила» справжня причина трагедії, яку не оприлюднювали, щоби не здіймати галасу. Насправді сталося от що: водій зчепився з пасажиром, котрий наполягав на тому, щоб вийти в недозволеному для зупинки місці. Сварка між двома надто темпераментними південними чоловіками закінчилася жахливо: тролейбус опинився у воді на глибині 10 метрів. Шаварш прийняв рішення блискавично швидко – він буде пірнати, а брат Камо і тренер – витягувати постраждалих на берег.

Це було майже нереальним завданням. Вода в Єреванському озері була дуже холодною, а видимість – практично нульова. Шаварш пірнув на 10 метрів, вибив ногами заднє скло тролейбуса і став діставати людей. Медики і рятувальники, що згодом розбирали цю ситуацію, прийшли до висновку, що те, що зробив Шаварш Карапетян, навряд чи змогла б зробити якась інша людина. Його подвиг прирівнявся до подвигу Супермена — бо звичайна людина дійсно не може уявити собі — як це, витягати з холодної води людей, які в паніці хапаються за твої ноги, руки, волосся, та несвідомо тягнуть на дно. І все це — посеред розбитого шкла, що різало тіло. І задихаючись від того, що повітря у легенях ось-ось закінчиться… Навіть якби Шаварш Карапетян врятував одну або дві людини — це б вже було фантастичним, з огляду на умови, в яких довелося діяти. А чемпіон в буквальному сенсі повернув з того світу 20 (!!!) осіб. Пірнати він перестав тоді, коли вже зовсім скінчилися фізичні і моральні сили.

Взагалі-то спортсмен витягнув ще більше постраждалих, але багатьох не змогли врятувати і лікарі. А сам Шаварш розповідав, що йому довго снилася шкіряна подушка сидіння тролейбуса. Під час рятування, в  одне з занурень у воду він схопив сидіння, думаючи що це – людина. Помилку плавець зрозумів тільки на поверхні і потім ще дуже довго переживав через те, що у цей час міг врятувати когось ще…

Жертва заради життя

Сам Шаварш теж опинився в лікарні — отримав складну пневмонію, зараження крові, що сталося через порізи об скло в брудній воді… Адже до Єреванського озера  зливалися відходи життєдіяльності всього міста. Спортсмен провів на лікарняному ліжку 45 днів, а вийшов із лікарні з пошкодженими легенями та хворими ногами. Коли повернувся додому, його буквально нудило від води. Повернутися в спорт було справою майже нереальною – в цілому його здоров’я було пошкоджене. І, тим не менш, він повернувся, щоб піти зі спорту красиво – в 1977 році він встановив свій останній, 11-й світовий рекорд. Але це було зроблено через силу, через «не можу»: всі свої сили він залишив там, у холодному Єреванському озері.

Про його подвиг країна дізналася не відразу – не любили в ті часи писати про такі речі. А коли дізналася, в Єреван пішли десятки тисяч листів з подяками. На конвертах була коротка, але всім відома адреса: «Вірменія, місто Єреван, Шаваршу Карапетяну».

Шаваршу Карапетян не дали зірки Героя Радянського Союзу – але його іменем названа зірка у небі.  У 1978 році радянський астроном Микола Чорних відкрив астероїд під номером 3027, який вчений назвав Шаварш – на честь плавця-героя.

А що було потім?

Що ж, доля героя справді не залишила могутнього вірменина. 19 лютого 1985 року в Єревані загорівся Спортивно-концертний комплекс – справжня гордість міста. Пізніше з пожежі в лікарню доставили добровольця, який одним з перших кинувся на боротьбу з вогнем. Добровольцем, який отримав опіки, але встиг врятувати людські життя, виявився… Шаварш Карапетян. З палаючої будівлі він виносив людей разом з пожежниками. 

У 1993 році пан Карапетян переїхав до Москви. Там у нього з’явилася невелика взуттєва майстерня під символічною назвою «Друге дихання», а також — декілька магазинів та кафе. Щорічно проводяться спортивні змагання з підводного плавання на приз Ш. Карапетяна, а в 2007 легендарний вірменин заснував благодійний фонд для підтримки розвитку підводного спорту в Росії.

У Шаварша Карапетяна троє дітей — дві дочки і син. Сину  Тиграну 19 років, він займається плаванням (звичайним, не підводним) і він — дуже схожий на свого тата зовні.

Сьогодні Шаварш Карапетян — почесний громадянин РФ і герой Вірменії, популярність якого, як це не дивно (адже пройшло стільки років), знову набирає обертів. У Росії навіть з’явився цілий рух, свого роду тимурівці, а якщо бути точнішими —  «шаваршевці», з якими Шаварш Карапетян планує незабаром по-товариськи зустрітися.

Олександра ЛОЗОВ’ЮК