Що спільного між єгипетськими містеріями, вертепом та Запорізьким театром ляльок?

До Міжнародного дня лялькового театру, який відзначається 21 березня, ми вирішили поцікавитися витоками цього виду мистецтва. Сьогодні подивитися лялькову виставу —  популярна розвага серед дітей , але не всі знають, що  витоки цього театру сягають у глибоку-глибоку давнину

Хто б міг уявити, що відомості про театр ляльок зустрічаються ще в античній літературі! Виявляється, що мистецтво лялькарів дуже і дуже старе, наприклад, ще в Давньому Єгипті організовували театралізовані вистави релігійного змісту з використанням ляльок у вигляді богів. З давніх давен такі вистави були популярні й у країнах Сходу — в Китаї, Японії, Індії, Індонезії тощо. У Європі, починаючи від Середньовіччя, улюбленим персонажем театру ляльок був представник народу — розумний, дотепний, «свій хлопець». Особливу увагу виготовленню ляльок у Західній Європі приділяли напередодні святкових подій, карнавалів. Для таких заходів майстри робили фігурки великого розміру з пап’є-маше. До речі, цей матеріал використовують і сьогодні. 

В Україні ж першим театром ляльок можна вважати вертеп — мандрівний театр. Особливо популярним він був у барокову добу (17-18 століття). У вертепі ставили релігійні вистави, а також жартівливі світські п’єси. Українському вертепу за своєю формою та принципом відповідає польська шопка. В пізнішу добу головним персонажем лялькового театру в Україні став запорожець: схожий на того народного героя, розумного та дотепного хлопця у середньовічних європейських театрах ляльок. 

Перший професійний театр ляльок в Україні — Чернігівський театр, який було засновано в 1921 році Віктором Швембергером. Столичний театр (тепер Київський державний академічний театр ляльок) було засновано трохи пізніше — 27 жовтня 1927 року. Перший театральний сезон відкрився двома виставами — «Старовинний Петрушка» та «Музики» за Л. Глібовим у постановці П. Щербатинського. У деяких наших театрах ляльок виготовляють за давніми українськими традиціями і використовують у виставах за адаптаціями фольклору. 

Театр ляльок у Запоріжжі — одне з улюблених місць розваг маленьких жителів міста. Як і в інших містах та країнах, наш обласний ляльковий театр  зустрічає найбільшу кількість відвідувачів під Новий Рік, коли демонструються дитячі різдвяні спектаклі. Яскраві декорації, професійно виконані ляльки, виразні, часто потішні голоси акторів — все це створяє атмосферу справжньої казки та веселої забавки. Але ї в інші пори року дітлахи та їх батьки можуть прийти до театру на різноманітні чарівні вистави. 

Ми вирішили поцікавитися у маленьких жителів Запоріжжя їхніми враженнями від вистав лялькового театру:

Мені дуже сподобалася вистава «Лускунчик» у Запорізькому театрі ляльок. Вона йшла як раз у зимові канікули цього року. Мені запам’яталася Мишильда, Дроссельмейер, ну, і, звісно, сама історія Лускунчика та тієї дівчинки, що вірила в нього. До речі, мені там подарували смачний новорічний подарунок!

Данило, 8 років

Коли я була маленька, мені дуже подобалося в ляльковому театрі. Ця розвага більше для маленьких дітей, тож я із задоволенням привела туди свого молодшого братика, він був у захваті!

Валерія, 11 років

Чесно кажучи, я не дуже люблю лялькові театри: по-перше, у мене поганий зір, а по-друге — мені здається там все надто награно. Хоча, якщо б показали виставу по якомусь сучасному мультфільму, то мені б сподобалося 

Світлана, 9 років

У ляльковому театрі я був два рази, обидві вистави мені сподобалися.  Це були казки про тварин, я раніше і не знав таких казок. А наступного разу, коли я буду в театрі, хочу подивитися  «Три поросяти», це моя улюблена казка 

Ілля, 7 років

 

Автори: Валерія Мальцева, Олександра Лозов’юк