Софія Марченко: «Знаходьте час для чашки чаю і думок про життя»

Услід за виборами голови Студентської ради ЗНУ на факультеті соціології та управління також відбулись вибори голови Студентської ради. Цього року на посаду голови Студради ФСУ були два кандидати – студенти Софія Марченко та Олег Наумовскьий. За підрахунками Тимчасової виборчої комісії пост Голови посіла Софія Марченко. Новообрана голова побувала разом із Крістіною Ралко у студії радіо Universe  та розповіла про свою активну життєву позицію.

— Привіт Софіє. Вітаю тебе з новою посадою. З твоїм суперником Олегом Наумовським у вас був незначний відрив, 15 голосів і на дебатах. Ти казала, що хто б не переміг, можна працювати разом. Чи є зараз у вашій команді Олег?

— Звісно так. Я, як голова Студентської ради, звісно, готова приймати усіх бажаючих до складу нашої Студентської ради і Олега також. Йому вже було запропоноване місце у нашій команді на посаді Голови інформаційного сектору або заступника. Якщо він проявить таке бажання, звісно будемо працювати.

— Чи проводили ви вже  збори нового складу Студентської ради? Про що говорили? Та що вже встигли зробити?

— Сьогодні будуть перші наші збори —  офіційні і, водночас, дещо не офіційні. Ми будемо складати плани роботи на наступний рік, бо є обов’язкові заходи, що будуть відбуватися і заходи, які ми плануємо ввести. І також сьогодні будемо святкувати нашу перемогу.

 — Посада Голови Студентської ради вимагає багато часу, чи буде вистачати в тебе часу на особисте життя?

— Якщо чесно, то вже з декількома хлопцями я розійшлася через брак часу під час роботи в попередній Студентській раді. Але, я сподіваюсь, що хлопець, з яким я сьогодні, буде мене розуміти і підтримувати.

— Я знаю що ти навчалась у коледжі нашого вишу. На скільки відрізняється навчання в коледжі та в самому університеті?

— Відрізняється чимало, бо ж у коледжі нас було трохи менше і всі ми були, дійсно, як маленька сім’я, і знали всі один одного. На факультеті інша ситуація, там багато людей і тобі треба самому виривати зубами своє щастя, оцінки, знаходити викладачів, тому є певна різниця.

— Ти була Головою культурно-масового сектору ЕПК, який захід тобі запам’ятався найбільше та чому?

— Звісно найбільше мені запам’ятався конкурс флешмобів останнього року. Коли ми зібрали 50 чоловік, зробили всім однакові костюми, декілька місяців робили постановку, посіли 4 місце. Це, напевно, моє найбільше враження за час навчання в коледжі.

 — Зазвичай, студенти, які навчаються в університеті, вважають учнів коледжу шумними та не серйозними, наскільки це правда? Прокоментуй, будь ласка.

— Певна доля правди в цьому є, звісно. Бо коли я прийшла вчитись, мені було всього  16 років. Тоді ми, дійсно, ще дуже енергійні, можливо, десь не серйозні. Але, мені здається, це тільки на краще, бо навчання в коледжі — це дуже весело і енергійно.

—  Чи залишилися друзі в Студраді коледжу зараз? Може приходять до тебе за порадами?

— Так, звісно, ми спілкуємось. Бо тепер ми всі разом у складі Студентської ради ЗНУ. Спілкуємось, радимось один з одним, і я в них прошу порад і вони в мене.

— Ти пішла зі школи одразу після 9 класу, але 10-ий та 11-ий клас вважаються найбільш цікавими, адже там випускний та більш доросле життя. Скажи зі  свого досвіду, чи варто йти зі школи після 9 класу?

— Я ні на мить не пошкодувала про те, що я пішла з 9 класу, тим більше, я переїхала з іншого міста, з Полтави. Для мене це стало дуже великим кроком. Навчання в коледжі замінило усі переваги навчання в 10-му та 11-му класі і випускний у нас також був не менш яскравий, величний, я би навіть сказала. Тому всім раджу, бо це прискорює дорослішання та входження в більш серйозне та цікаве життя.

— Чому пішла навчатися на таку спеціальність? Чому саме соціальна робота?

— Тому що мені сказали, що це робота з людьми. А будь-яка робота з людьми мені близька, хоча це і з проблемними категоріями, і з дорослими, і з дітьми — все це мені до душі.

— Чим ти ще займаєшся окрім навчання, чи є якісь хобі?

— Так, в мене дуже багато різних хобі, аби ж вистачало часу. Я танцюю ще з дитинства, нещодавно почала займатися йогою – це дуже заспокоює і додає внутрішніх сил.

— І на останок. Ти кажеш, що займаєшься танцями, йогою, що треба робити, аби завжди бути в формі, тим паче студентам з нашим ненормованим графіком?

— Я би порадила виділяти для себе хоч годинку в день, коли можна просто сісти, задуматися над своїм життям, спланувати наступний день, порівняти його із минулим, проаналізувати все це. Випити чашку чаю чи кави, трохи заспокоїтись. Мені здається, це найкращий релакс для продовження ефективного життя.

— Дякую тобі Софіє, що знайшла час для нас. В свою чергу бажаю тобі і твоїй команді гарної і продуктивної роботи.  

Крістіна Ралко