Театр стає популярнішим серед студентів

 «Театр перетворює натовп на народ»

Томас Манн

Чи могли подумати давні греки, що, розігруючи містерії, стають основоположниками одного з головних видів мистецтва? Часи, коли театральне мистецтво лише зароджувалось, були прикметні тим, що на відміну від сьогодення люди не мали великого вибору розваг. Похід до театру вважався піком освіченості та справою честі. Сьогодні ситуація інакша. До театрів приходять, аби отримати духовний поживок і відпочити від буденності

Зараз люди мають набагато більше можливостей розважатись. Попри це, театральне життя не втратило своєї популярності, зауважує заступник директора Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В. Г. Магара Тамара Камлик:

 – Вистави користуються великою популярністю. Постійний аншлаг. У нас є, так звана, лабораторія – це «мала сцена». Під час вистави в залі відсутні всі перепони між глядачем та актором. Це ексклюзивний жанр, який розуміють не всі. Попри специфіку формату, квитки швидко купують.  Як правило, такі вистави відвідує  молоде покоління.

Ми не можемо заперечувати фактів, які ілюструють певний занепад театру, та пауза в його популярності вже у минулому, розповідає художній керівник Обласного театру юного глядача Геннадій Фортус:

– Річ у тому, що до театру ставились, як до політичного інституту. Коли таке ставлення дійшло до певного апогею, влада почала потроху руйнувати театральний світ. Ввели певну цензуру. Приходили обласні комітети партій, які могли скасувати дійство. Так, театр почав згасати. В цей час стрімко розвивається кіноіндустрія.

Також керівник ТЮГу  підкреслює свою головну думку, що на сьогодні ситуація докорінно змінилась. Кіноіндустрія переживає затяжну кризу. Аудиторія вже «наїлась» серіалів і прагне отримати серйозний матеріал для ґрунтовних роздумів. За словами представників запорізьких театрів, в останні роки різко зріс попит на «глибокі постановки».

Ми вирішили перевірити, наскільки популярний храм Мельпомени серед студентів Запорізького національного університету. Своїми думками поділилися вже понад 40 старшокурсників.

В електронному ресурсі була створена анкета, яку можете заповнити й Ви за посиланням: анкета

Результати здивували. Всього 30% юнаків і дівчат обрали театр місцем проведення свого дозвілля. З такими показниками не згодні в місцевих театрах. Тамара Камлик зазначає, що під час опитування, яке проводилось у театрі ім. Магара, виявилось, більше половини глядачів — саме студенти. Тож, заступник директора драмтеатру запевняє:

– За нашою статистикою помітна популярність «живої гри». І те, що така велика частка глядачів припадає саме на студентів, свідчить про те, що більшість молодих людей, усе ж таки, ходить до театру.

Учасникам анкетування був наданий перелік можливих проблем театру та способів їхнього розв’язання. Нецікаві декорації та роками незмінюваний репертуар – найслабші місця запорізької театральної справи. Усунути недоліки можна, як вказали студенти, запрошенням до міста відомих труп.

Геннадій Фортус поділився своїми думками з цього приводу:

– Завдяки кафедрі театрального мистецтва ЗНУ ми можемо самостійно готувати собі кадри. Специфіка театру полягає в тому, шо середній вік акторського складу становить 25-ть років. Тож актори говорять однією мовою з глядачем. Наші трупи  з легкістю відображають життя нового покоління, бо самі є складовою цієї частини суспільства.

Щодо застарілого репертуару Тамара Камлик висловила здивування:

– Доки на ту чи іншу виставу є попит, доти вона житиме. Є ще такий термін, як «зношеність вистави». Наприклад, якщо застаріла тема, або час змінювати декорації. В таких випадках вистава знімається з прокату, – говорить Тамара Камлик. – Кожна вистава, а у нас до 14-ти прем’єр на рік, потребую колосальних коштів (на пошив костюмів та декорації театри заробляють самостійно з продажу квитків, хоч і є державними установами) та сил. Чи є сенс закривати виставу, якщо вона збирає аншлаги?  Вистава «Сватання на Гончарівці» в репертуарі театру з 1949 року. Це неймовірний феномен. Стільки років, а йі досі користується попитом! Чотири покоління акторів грали у цій виставі!. Глядачі обурені, бо не вистачає квитків. Зараз дуже багато приватних театрів, які кожного сезону змінюють програму. У нас же інша система. Понад 50 вистав постійно у репертуарі.

Наостанок хочеться зауважити, що найпопулярнішими у репертуарі запорізьких театрів є вистави на патріотично-романтичні теми, особливо, з національним колоритом. Тож, звідки нам черпати душевні та фізичні сили у такий нелегкий для країни час, тепер зрозуміло.

Діана Токмань