Війна та література. Як працюють видавництва під час повномасштабної війни?

Зараз важко знайти галузь, на яку не вплинула війна. Книговидання не стало виключенням. Культурно-видавничий проєкт Читомо «Як працюють українські видавці в умовах війни» провели опитування і зазначили, що з початком повномасштабної війни в Україні у 95,1% видавців знизилися продажі книжок.

Тому ми вирішили звернутися до видавництва «Лабораторія», щоб дізнатися як війна вплинула на їх роботу.

«Лабораторія» — молоде видавництво засноване у Києві, яке почало свою роботу у 2020 році. Видавництво займається виданням книг у жанрі нон-фікшн, а також історичні книги, біографічні та книги з психології. Засновником видавництва є Антон Мартинов.

На запитання з радістю відповіла менеджерка з продажу, Анна Повх.

Сподіваюсь, що з вашими колегами усе добре. Як ви підтримуєте зв’язок?

— Зараз з нашим колективом усе добре. Дехто з працівників, які працювали віддалено були на території, де відбувалися активні бойові дії. Навіть були під окупацією в Київській області. Та зараз з ними усе добре, вони в безпеці. Дехто відновив роботу, дехто збирається відновити її найближчим часом. Нам пощастило, ніхто з наших працівників не постраждав. Є ті, хто зараз закордоном. Ми підтримуємо зв’язок онлайн, листуючись та проводячи зустрічі у гугл-міті, як ми це робили і раніше. Бо велика частина нашого колективу працювала віддалено.

Як війна вплинула на видавництво?

— Війна вплину в перш за все на те, що ми роз’їхалися. Люди поїхали закордон та у інші міста України. Частина колективу все ж працювала у офісі у Києві. Тепер офіс пустує, там нікого немає.

Змінилася логістика, бо не усі відділення Нової пошти працюють. Ми стали рідше відправляти книги. Тепер відправки здійснюються тричі на тиждень, а були кожного дня.

Також змінився розмір продажів. До війни було набагато більше продажів, ми заробляли відповідно більше коштів. Могли швидше платити друкарням та іншим підрядникам. Зараз ситуація з цим сумна, але ми відновили роботу соціальних мереж, щоб підвищувати продажі. Розказуємо про наші книжки, які можуть бути корисні саме зараз. Бо під час війни не уся література буде цікава читачам. Людей цікавлять історичні книги або книги з психології, які допомагають пережити теперішні події. У нас такі книги є, тому ми намагаємося розказувати про них, щоб підвищувати ефективність роботи. Адже потрібно виплачувати працівникам заробітну плату, друкарням, які друкували наші книги ще до війни і з якими ми ще не встигли розрахуватися.

 

Процес видання, який він наразі?

— Процес видання продовжується такий, який він і був до цього. Над книгою повинні працювати перекладачі, редактори, коректори, верстальники. Потім книга відправляється до друкарні, щоправда, зараз ми не друкуємо нові книжки та нові наклади. Але продовжуємо працювати над текстами, щоб усі заплановані нами книги на 2022 рік вийшли. Звичайно вони вийдуть пізніше, бо робота зупинилася на місяць. Ми відновили її у квітні, та сподіваємося, що книжки все-таки вийдуть.

Чи вплинула війна на політику видання книг?

— На нашу політику видання книг війна не вплинула, бо ми не видавали книги російських авторів чи видавництв, не видавали книг пов’язаних з Росією та не мали з ними контактів. Наша політика залишається такою самою.

Війна вплинула на вибір книг, які будуть видаватися. Зараз ми будемо більше звертати увагу при виборі наступних книг. Особливо на те, щоб ці книги були корисні людям, які перебувають у стресових умовах. Наприклад книги про психологічні травми, книги які допоможуть людині краще зрозуміти себе і те що відбувається навколо нас.

Також війна вплинула на літературні агенції, які продавали права на книгу за кордоном. Наприклад, є американське видавництво і у нього є літературна агенція в Європі. І деякі з них були розміщені в Росії, бо російськомовний книжковий ринок дуже великий. Та зараз ці агенції будуть змінювати своє місце розташування. Це не так стосується особисто нас, як видавництво, а загалом книжкову галузь. Тому на глобальну книжкову галузь війна однозначно вплинула. Я вважаю та і мої колеги зі мною погоджуються, що це дуже хороший вплив. Адже ці літературні агенції зможуть працювати в інших країнах, які мають значно менший книжковий ринок, але вони дуже дружні до України. Вони нам допомагають і вже жодних зв’язків з Росією не буде. Це робить хорошу культурну ізоляцію для них. І навпаки відкриває двері перед нами.

Плануєте зараз видання нових книг?

— Ми плануємо видання книг, які планували видати у 2022 році, бо на них уже укладені угоди. Над ними працюють на різних етапах перекладачі, редактори. Поки що нових книг, які ми б взяли в роботу під час війни немає. Це досить складно брати зараз нові книги у роботу, коли ми не розуміємо скільки триватиме війна, наскільки руйнівною вона буде для галузі. Тому зараз планувати конкретно видання нових книжок не можна.

Як читачі можуть вплинути на роботу видавництва?

— Читачі можуть вплинути своєю покупкою. Купівля будь-якої версії книг паперові, електронні, аудіоверсії чи будь-які товари які пропонує видавництво. Адже за ці гроші видавництва можуть виплатити заробітну плату працівникам, заплатити оренду приміщень, якщо у них є власні офіси чи склади, розрахуватися з друкарнями. Важливо, щоб галузь не зупинялась.

На вашу думку, література поза політикою?

— Література однозначно не поза політикою. Українські видавництва, які поважають свою країну та своїх читачів і які досі чомусь мали зв’язки з російськими авторами або видавництвами, зараз після повномасштабного вторгнення, мають голосно сказати про свою позицію та визнати свою помилку. Та це потрібно було припинити ще у 2014 році. Міжнародні літературні спільноти також повинні звернути увагу на те, що робить Росія. Ізолювати її культурно. Багато письменників, такі як Стівен Кінг, Маргарет Етвуд вже відкликають свої угоди з російськими видавцями. Це всесвітньовідомі автори, чий вплив на аудиторію є величезний. Але на жаль не всі іноземні автори поділяють таку позицію. Деякі з них, наприклад Пауло Коельйо та Ельчин Сафарлі, говорять, що в Росії винна тільки влада. Тому українським видавцям потрібно передивлятися свою політику, чи варто таких авторів надалі перекладати в Україні. І чи варта їхня творчість уваги українців. На мою думку – не варта.

 

Авторки: Антибура Олександра,

Тарасенко Олександра