Віктор Костюк: «Важливо, щоб вчитель був медіаграмотним»
Наприкінці січня 2019 року в Запорізькому національному університеті на базі факультету журналістики фінішував цикл тренінгів «Формування медіакультури вчителя української мови та літератури в умовах становлення нової української школи». Про подробиці освітнього проекту ми поспілкувалися з деканом факультету журналістики Віктором Костюком.
Методичний цикл семінарів-тренінгів для вчителів української мови та літератури Запоріжжя та Запорізької області був здійснений за підтримки Посольства США в Україні. Організатором виступив факультет журналістики ЗНУ: протягом трьох зустрічей викладачі факультету та запрошені експерти ділилися з учасниками проекту знаннями з теми медіакультури для подальшого впровадження в шкільний освітній процес.
— Вікторе Володимировичу, розкажіть про учасників цього проекту, яким був процес організації, хто міг взяти участь в тренінгах?
— Ми вирішили звернутися саме до вчителів, адже формуванням медіаграмотності треба займатися навіть не зі школи, а вже й з дитячих садків, і батьків треба залучати до цього. Однак саме школа є як раз тим місцем, де є можливість потужно й організовано здійснювати це. Отже дуже важливо, щоб вчитель був медіаграмотним і володів навичками медіакультури: від того, наскільки він сам буде медіаграмотним, він зуміє ці основи запровадити в освітньому процесі. Нам надійшло більше 60-ти заявок від учителів. Але у нас була обмежена кількість учасників, тож довелося обрати тільки 30 претендентів. Це — вчителі шкіл Запоріжжя, Запорізького району, Вільнянського, Пологівського, Бердянського, Оріхівського, Якимівського, Мелітопольского районів, тобто більшості районів області.
— Освітні заходи в контексті медіаграмотності тривають на журфаці в ЗНУ вже не перший рік. Чому ця тема досі лишається першочерговою для вас?
— Формування медіаграмотності є дуже актуальним на сьогодні. Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України ще в 2015 році була прийнята уточнююча програма Національної академії педагогічних наук, яка передбачає етапи впровадження медіаосвіти в Україні. Сьогодні триває ще так званий підготовчий етап, деякі школи в регіонах виокремлені як експериментальні. Ми ж, як факультет журналістики, що займається професійною підготовкою журналістів, як ніхто відчуваємо, наскільки важливо правильно аналізувати інформацію, подану в медіа.
— В чому унікальність можливостей навчання саме на уроках української мови та літератури?
— Вчителі української мови та літератури, як, і, до речі, вчителі будь-якого предмету, мають багато можливостей займатися медіаосвітою школярів. Моя перша освіта, до речі, це також «Українська мова і література». На тренінгах ми аналізували потенціал уроку української мови й літератури: які можна пропонувати завдання для розвитку навичок критичного сприйняття медіаматеріалів та формуванню критичного мислення. До речі, у Швеції й Фінляндії рівень недовіри до пропаганди в ЗМІ є набагато вищим. Кажуть, що однією з причин є те, що в школах дітей на уроках навчають аналізу медіатексту. І таке завдання є й в програмі накшталт нашого ЗНО. Але ж для того, щоб дати таке завдання на підсумковій атестації, треба цілеспрямовано працювати в такому напрямку впродовж років.
— Яким чином ви пропонуєте навчати дітей таким навичкам?
— Це написання творів на теми, дотичні до медіаосвіти, аналіз текстів — аналог шведського і фінського досвіду. Чи, наприклад, коли за темою є вправи з розбору речень, вчитель може давати речення, пов’язані з медіаграмотністю. Щодо літератури, то є ціла низка творів, де розповідається про роль медіа в суспільстві. Особливо в тотолітарному суспільстві. Наприклад, «За мить щастя» Олеся Гончара, там є така історія про суд над радяньским воїном наприкінці Другої світової війни і про роль зарубіжної преси в цьому процесі, про те, як ЗМІ вплинули на судовий вирок. Факультативно сьогодні вивчається твір Уласа Самчука «Марія». Це такий твір, який треба знати, він написаний вже давно, але наскільки ж актуальнім він є й сьогодні. Там цілий розділ присвячено історії, де паралельно описується, що відбувалося насправді, і що пише газета «Пролетарська правда». Сьогодні є два основних способи впровадження основ медіаграмотності. Перший — це введення спеціальних курсів з медіаосвіти, критичного мислення, тощо. Це корисно, але, як на мене, більш ефективним способом є впровадження елементів медіаграмотності в процес вивчення кожної дисципліни.
— Який «післясмак» ви відчуваєте після завершення цього проекту?
— Я дуже задоволений співпрацею з цима педагогами. В процесі роботи ми давали їм завдання, минулого разу разом розбирали завдання — аналізували шкільну програму уроків, які з тем у програмі є «благодатними» з точки зору можливостей формування медіаграмотності школярів. Хочу сказати, що вчителі дуже потужно заявили про себе, тож, я думаю, справа, до якої ми долучилися, буде мати успіх.